Грузинська кухня – джерело довголіття

Кожен із нас має певне уявлення про грузинську кухню. Усі полюбляємо шашлик, охоче замовляємо в кафе чанахі, купуємо в кулінарії чи у приватників пиріжки-хачапурі. Ось тільки більшість таких страв – лише сурогат, бо у них немає найголовнішого – букету приправ і прянощів, які щедро застосовують у справжній грузинській кухні. Є навіть версія, що саме у пряних травах полягає таємниця довголіття кавказців. Грузинська кухня має чітко виражені регіональні особливості. Так, на Сході полюбляють м’ясні страви з яловичини та баранини, а на Заході – з курятини, індичатини. На Сході варять більш гострі та тверді сири, а на Заході – легші, "недозрілі", наприклад, знаменитий сулугуні. До речі, сир у грузинській кухні – здебільшого не самостійна їжа, а інгредієнт гарячої страви. Як і горіхи, соусом з яких доповнюють і м’ясо, і овочі.

Словник

- Сациві – соус із горіхів з пряними травами, або страва з додаванням такого соусу.

- Лобіо – страва зі стручкової або звичайної квасолі.

- Чахохбілі – м’ясне рагу з помідорами або томатним соусом.

- Хачапурі – пиріг або пиріжок із сиром.

- Хмелі-сунелі – приправа, до складу якої входять дванадцять трав, коренів і спецій.

- Тапа – спеціальне пристосування для смаження птиці під пресом (курчата тапака).

- Мцваді – правильна назва грузинського шашлика.