Поштовхом до створення вистави стали дві з половиною хвилини німецької документальної кінохроніки. У роки Другої світової війни в єврейському гетто Терезіні на театральній сцені концтабору було зіграно 620 вистав усіх жанрів: драма, опера, балет, оперета... А зі 150 тисяч євреїв, що населяли гетто, вижити вдалося лише п’ятій частині.
За законами теорії "епічного театру" Бертольда Брехта, з її обов’язковим "ефектом відчуження" (коли відомі факти і явища зображуються у несподіваному вигляді), актори розповідають про трагедію знищення євреїв нацистами у гротескній формі. При цьому послуговуються всіма театральними жанрами, крім самої трагедії. Зловісний рефрен "Скільки євреїв – стільки роботи, скільки роботи – стільки євреїв", який повторюють справжні арійці, замордовуючи чергову жертву, змінює рефрен музичний – легковажна пісенька у виконанні Лайзи Міннеллі з фільму "Кабаре". У контексті подій вона звучить не менш зловісно.
Попри масштабність режисерського задуму і надто короткий термін його втілення (лише 24 дні), а також не найзручнішу дату прем’єрного показу (предвеликодня субота, 30 квітня), чернівецька прем’єра "Кабаре "Брут" мала неабиякий успіх. Уперше на пам’яті автора цих рядків театральну прем’єру відвідав голова облдержадміністрації з дружиною. Це, вочевидь, добрий знак. Як розповів колись художній керівник Львівського театру ім. М. Заньковецької Федір Стригун, їхні справи пішли вгору після того, як театр почали відвідувати перші особи області.
Повторний прем’єрний показ вистави відбудеться сьогодні, 7 травня. Зважуся на прогноз, що частина театралів прийде вдруге. Цього разу – "на Скрипку". Навіть головний герой – вівчарка Брут – на тлі ефектних перевтілень Людмили Срипки опинився на другому плані. Скидається на те, що в репертуарі Чернівецького муздрамтеатру з’явилися вистава і актриса, на яку будуть ходити, як колись на "Вовчиху" з Галиною Янушевич.