
Жінку врятувало печиво
Коли в’їжджаєш до селища бурякопереробників, адже саме тут розташований відомий у краї завод "Хрещатик", як відразу ж впадають у вічі невеличкі зграї собак, які мандрують з вулиці на вулицю. Кажуть, вдень вони розбігаються, а ближче до вечора гуртуються у зграї по шість-сім собак. Тому цієї пори доби і вранці ходити селищем небезпечно .
– Нещодавно моя мама ввечері поверталася з роботи додому, – розповідає кострижівчанка Тетяна Капіцька. – Метрів за двісті від будинку, де вона мешкає, на неї напали зголоднілі собаки. Зграя кинула її на землю, шарпаючи за всі боки. Коли мама почала захищатися сумкою, собаки вмить роздерли її. На велике щастя, там було печиво. Собаки почали битися за нього, і мама зуміла втекти. Внаслідок переляку вона потім два дні хворіла.
Як каже пані Тетяна, відтоді вони з чоловіком бояться пускати своїх дітей до матері в гості. Небезпечно прогулюватися і поблизу п’ятиповерхових будинків, куди підкидають непотрібних цуценят. Підрісши, ті, щоби вижити, крадуть з обійсть курей, гусей, роздирають та їдять котів і навіть менших собак. А вранці ніхто дітей не пускає до школи без супроводу дорослих.
– Від собак одному неможливо відбитися, – каже пенсіонерка Ганна Кубрак, – якось онуку мого сусіда покусали, потім на Марію Приймак напали. Якби не люди, могли б і загризти. Щоби десь піти, треба добру ломаку із собою брати, але й вона не завжди допоможе.
Відкусили Мусі ногу
Бездомні собаки особливу лють мають до тих одноплемінників, які утримуються у дворах. Вночі вони запросто можуть вдертися на подвір’я і загризти вартового собаку.
– Ці собаки особливо небезпечні, коли паруються, – вважає Ольга Сапіжан. – Що цікаво, біля п’ятиповерхового будинку, у підвалі, живе до десяти собак, але на мешканців будинку вони не нападають, тільки на чужих. Але люди все одно бояться тут ходити. Торік восени ці пси загризли мого собаку, а м’ясо віднесли цуценятам. А нещодавно вони відкусили ногу моїй новій собачці Мусі.
Як каже жінка, торік у її сусідів-пенсіонерів бездомні собаки з’їли 22 гусей. Скривджені люди зверталися до голови селищної ради по допомогу, але той теж безпорадний. У селищі є мисливці, які могли би навести лад, але відстріл собак у населених пунктах заборонено. З іншого боку, навіть якщо йти на порушення, теж не вигідно – набої нині дорогі, й затрати ніхто не відшкодує.
– Наразі до нас ніхто не звертався з приводу того, що покусали собаки, – каже головний лікар місцевої дільничної лікарні Оксана Ткачук. – Можливо, люди лікуються самі або звертаються до Заліщиків чи Заставни. Але загроза з боку бродячих собак справді існує. Кількість їх збільшується тоді, коли починається сезонна робота на цукрозаводі: їх привозять сюди робітники із сусідніх сіл, які працюють на підприємстві. Зрештою серед бродячих собак можуть бути тварини, хворі на сказ. Справді, побоювання ці небезпідставні. Тому потрібно наводити порядок на вулицях.
– У нас розпочався місячник санітарного очищення, – розповідає селищний голова Володимир Старко. – Гадаю, з допомогою районних служб ми наведемо лад із цими собаками. Прикро, що немає відповідної організації, яка би займалася виловлюванням тварин. Раніше була така в районі, але розпалася через відсутність коштів. Крім того, відстріл собак заборонено. Але вихід із цієї ситуації мусимо знайти, бо багато скарг.