Одружувалися у шинелях

---
2 796
0
Війна спотворила тисячі людських доль, але й там під обстрілами, у холодних окопах та землянках, єднала душі людей вона – любов…

Досі пам’ятає Любов Марківна, як тремтіло її дівоче серце, коли вони пішли до командира полку з проханням дозволити одружитися, а як голосно воно стукотіло, коли помічник покликав і її: "Любашо, заходь і ти!" Нам, можливо, дивно сьогодні, але суворе попередження командира "тільки щось не те помічу – одразу в штрафбат!" теж досі не забувається. Та молодий і статечний Федір (на той час вже член партії) і сам розумів, що жінку треба поважати і оберігати завжди, тим більше – на війні. Хоча ревнощі теж тривожили молоде серце солдата – зізнавалась, примружуючи усміхнені очі, Любов Марківна, доки чоловік господарював на кухні – особливо тоді, коли фронтові друзі розігрували Федора, розповідаючи про залицяння інших до його коханої.

А офіційне одруження довелося відкласти аж до 1946 року, бо неспокійно ще було на Сході. Та тим пам’ятним для обох днем молоді люди таки обрали саме дату – 23 жовтня. "День видався надзвичайно гарним, – згадує Любов Марківна,– а ось омріяної білої сукні у мене не було. І весілля теж не було – які там весілля в ті роки! Реєструвалися в гімнастерках, у шинелях". До того ж це був непростий час повоєнної відбудови, карткова система – отож відсвяткували дуже скромно у тісному колі з рідними Федора Харлампийовича.

"Здається, все минуло, наче у сні, ніби й не було шістдесяти років поруч один з одним, – задумливо вдивляючись у пожовклі від часу фотографії (а особливо – у перше їхнє спільне фото, маленьке, але таке дороге серцю !), розповідала далі Л.М.Моргуненко. – За душею, як кажуть, не було нічого, але жили весело, дружно, нікому не заздрили. Все, що є, – маємо завдяки праці". Пережити довелося справді чимало, але і двох доньок виховали, освіту їм дали, троє онуків уже й трьох правнуків встигли подарувати! А за спиною не лише війна, а й Камська ГЕС, Воткінська ГЕС, Черкейська ГЕС – і завжди разом! З 1975 року – у Новодністровську, і постійно на виду. Протягом 24 літ Любов Марківна опікується долею ветеранів у нашому місті.

Та головне, що вони разом – Любов Марківна і Федір Харлампийович, бо вміли долати труднощі і біди, боротися з негараздами, і головне – завжди зважали на думки і переконання, почуття і прагнення один одного, тому що вони – сім’я. 
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватись або зайти на сайт під своїм ім'ям.

0 коментарів

Ваше ім’я: *
Ваш e-mail: *
Код: Натисніть на зображення, щоб оновити код, якщо він нерозбірливий
Введіть код:

Читайте також

08:57
РФ втратила за добу майже 1400 солдатів і десятки артсистем, - Генштаб
08:42
Нічна атака РФ по Кривому Рогу: кількість постраждалих зросла
08:21
Сьогодні на Буковині попрощаються з трьома відважними воїнами
08:03
Новий заступник голови Чернівецької ОВА та відкриття меморіальної дошки: головні новини минулої доби
07:45
Усе про 5 квітня: яке свято, день ангела та що не можна робити
07:30
Планові знеструмлення: де на Буковині 5 квітня не буде світла
07:00
Погода на Буковині 5 квітня
02:00
Рясний урожай та ніяких шкідників: які рослини посадити біля огірків

Колонка

Читають Коментують

Свіжий номер

Афіша

політика, влада

економіка

здоров'я

культура

спорт

Каталог фірм