
Конференція обрала головою регіональної організації НСНУ голову облдержадміністрації Миколу Ткача. Голосування відбувалося на безальтернативній основі, тобто ніхто губернаторові конкуренцію не створював. Підтримали кандидатуру М. Ткача на роль партійного вождя усі 116 делегатів конференції. Новий партійний вождь заявив, що партія має займатися реалізацією тих гасел, які проголошено В. Ющенком під час помаранчевої революції, і зазначив, що треба дуже обережно ставитися до людей, які прийдуть у партію, бо серед них можуть виявитися пристосуванці і деструктивні особи. Перші – це ті, хто поміняв вже не одну партійну структуру. А другі – це ті, хто часто міняє гасла, голосно може їх вигукувати, але нічого іншого робити не може і не хоче. М. Ткач зауважив, що НСНУ буде співпрацювати зі своїми союзниками, не використовуватиме адмінресурсу, а також цивілізовано конкуруватиме з опонентами.
Конференція обрала раду регіональної організації, до складу якої увійшли народні депутати Віктор Король та Анатолій Корчинський, два заступники губернатора, декілька начальників управлінь облдержадміністрації, керівник апарату ОДА, вісім голів райдержадміністрацій, декілька депутатів міської ради. Востаннє такий похід чиновників у партійні структури спостерігався за часів владної монополії на Буковині СДПУ(О). Але, як стверджують нашоукраїнці, їхня партія народна, підтримує народного президента, а тому всі чиновники, які до неї вступили, – теж народні.
Коментар:
Ігор Буркут, політолог, кандидат історичних наук: "Народний Союз "Наша Україна" став партією влади у класичному розумінні цього слова. Те, що регіональну організацію очолив губернатор, свідчить, що парламентські вибори 2006 року відбуватимуться за звичним для України сценарієм широкого застосування адміністративного ресурсу. Загалом, коли якась партія бере на себе відповідальність за стан справ у регіоні, позитивно. Проте існує певна небезпека для самої партії. Якщо вона не зможе реалізувати соціальні та економічні програми, що покращать життя людей, то мусить відійти від влади. В цьому плані досить згадати СДПУ(О) у Закарпатті. Хотілося б, щоби НСНУ на Буковині продемонструвала зовсім іншу – успішну модель регіональної політики. Але це залежить не тільки від губернатора й обласних чиновників, але й від Києва. І, зрештою, й від пересічних членів партії, які можуть своєю працею зміцнити її позиції, або ж бездіяльністю – підірвати їх".