«Через 10-15 років Україна стане наддержавою», –

Незадовго до свого офіційного візиту в Україну Президент Грузії Міхеіл Саакашвілі зустрівся в Тбілісі з групою українських журналістів, серед яких був і оглядач "МБ", та відповів на низку запитань.

– Пане Президенте, розкажіть, будь ласка, які найголовніші зміни відбулися в Грузії за рік після "революції троянд"?

– На відміну від України, рік тому Грузія була територією, а не державою. Влада не контролювала кордони, не існувало нормальної поліції та податкової системи. Уряд не міг виплатити навіть ті символічні зарплати і пенсії, які було задекларовано. Державний бюджет за останній рік правління мого попередника становив усього 400 мільйонів доларів. На нинішній рік бюджет вже затверджено на суму 1,6 мільярда доларів – тобто, вчетверо більше. Досягнути цього було дуже просто. Минулого року Грузія не отримала великих інвестицій, не було здійснено економічного прориву. Просто уряд припинив красти гроші, і з’ясувалося, що їх у країні вчетверо більше. У 5 разів зросли надходження від мита, втричі – від збору податків, хоча самі податки знизилися. Плюс до цього – приватизація. Попередня влада продала 90% всієї державної власності за такими цінами, що за ті 10%, що залишилися, ми можемо отримати у 20-30 разів більше коштів.

Штати всіх державних служб ми скоротили, зате тим, що залишилися, значно збільшили зарплати. Сьогодні навіть некваліфіковані працівники можуть заробляти 200-300 доларів, а спеціалісти – 1000 доларів і більше.

Значні зміни відбулися у поліції, особливо дорожній, де процвітала корупція. Спочатку ми намагалися запровадити жорсткий контроль, але результату це не дало. Тоді було прийнято рішення про ліквідацію дорожньої поліції та звільнення всіх її працівників. Два місяці на дорогах правоохоронців не було, але за цей час ми набрали і навчили нових людей. Збільшили їм зарплату, придбали нові машини, форму, рації. Сьогодні дорожній патруль став найпопулярнішою державною службою серед населення. Подібні заходи ми здійснюємо на митниці та у податковій службі.

Грузинська армія переводиться на професійну основу. Вона буде маленькою, дорогою, зате ефективною. Всі державні служби мають бути такими: нечисленними, але ефективними.

– Рік, що минув, не приніс народу розчарування?

– Звичайно, не всі сподівання виправдалися. Я опинився в складнішій ситуації, ніж Віктор Ющенко, бо за мене на виборах проголосувало аж 97% громадян – а це покладає великі зобов’язання. Ми здійснюємо дуже болючі реформи, час від часу виникають протести різних груп людей, які приходять під наш парламент. І це правильно, бо такою є сама суть демократії. Наприклад, реформуючи МВС, ми звільнили 30 тисяч працівників, які мають 30 тисяч сімей. Звичайно, вони незадоволені, але іншого шляху розв’язання проблеми немає.

Щось подібне чекає і на вас. По-моєму, Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко за своїм радикалізмом значно переважає всіх грузинських найрадикальніших міністрів. Тож у вас обов’язково відбудуться значні реформи, за якими ми будемо з цікавістю стежити.

– Чи виникли у вас кадрові проблеми під час формування органів влади на місцях?

– Звичайно, були. Але тепер ми плануємо подати до парламенту закон, щоби глави місцевих адміністрацій обиралися, і хай народ сам несе відповідальність за свій вибір. Я не вірю, що перші такі вибори приведуть до влади найкращих. Але через два-три цикли народ зрозуміє, кого треба обирати і як з них питати. До того ж на місцях людям краще видно, ніж чиновникам у столиці, хто достойний бути керівником. З іншого боку, ми збережемо уповноважених президента в областях. У Грузії знайти 10 порядних уповноважених можна, зате 90 керівників районних адміністрацій – вже важко. Для України ця проблема є ще гострішою. Тому слід визначити правильний баланс – кого призначати, а кого обирати, бо й обирати потрібно не всіх.

– Як у Грузії висвітлювалися події "помаранчевої революції" в Україні?

– Перед виборами в Україні я порадив грузинському телебаченню поїхати туди, бо обов’язково відбудеться багато цікавих подій. На Заході ніхто в це не вірив. Наші поїхали. За два дні до виборів три грузинські телеканали встановили свої автобуси з обладнанням на Майдані Незалежності. Коли розпочалася революція, телевізійники всього світу кинулися до Києва, але місця на Майдані вже не було. Тож всі були змушені орендувати обладнання наших каналів, які заробили на українських подіях шалені гроші. Своїм знайомим українським політикам я радив не давати інтерв’ю грузинському телебаченню: в цьому не було сенсу, бо й так вся Грузія була з Україною. Краще було роз’яснювати ситуацію американцям чи німцям.

– Чи змінилося, на вашу думку, ставлення світової спільноти до країн колишнього СРСР?

– Гадаю, для нас вимальовуються зовсім нові перспективи, особливо після подій в Україні. Фактично, ми отримали новий центр тяжіння для всіх країн регіону. Я переконаний, що Україна за своїм потенціалом переважає всі країни регіону. Років через 10-15 Україна обов’язково зрівняється за своєю економічною потужністю з Францією і Німеччиною.

Звичайно, я знаю, які у вас існують складні проблеми. Коли ми з Віктором Ющенком у січні їздили трохи Україною, я бачив деякі села, що перебувають у значно гіршому стані, ніж грузинські. Але з часом Україна обов’язково стане регіональною наддержавою.

Певний геополітичний переворот відбувся і в Молдові. Правляча комуністична партія цілком змінила свій курс і наближається до демократичних норм. Молдова теж твердо стала на шлях європейської орієнтації. Тобто сьогодні йдеться про групу демократичних держав, котрі показують позитивний результат. І лідером серед них є Україна.