Гавалешко мріяв грати за буковинський клуб

---
1 960
0
Колеги по команді "добивали" суперників у третій партії вже без Олега, який зазнав травми і змушений був спостерігати за кінцівкою зустрічі з лави для запасних. Тож розмову ми розпочали із медичної "розвідки".

– Я трохи потягнув боковий м’яз спини. Але лікар каже, що все буде нормально – за тиждень маю одужати.

– Киянам ти забивав практично всі м’ячі...

– Вважаю, що вся команда грала дружно. Не думаю, що когось можна назвати явним лідером. У певні ігрові відрізки кожен брав на себе функції лідера. Втішає, що у нас вже є справжня команда, і ми граємо у справжню командну гру. Хоча було важко. Сезон видався довгим і непростим. Грали з командами доволі різного класу: одні – нашого рівня, інші – на три голови нижчі, на них дуже важко налаштовуватися.

– Схоже, вдома на "Динамо-Академію" теж було складно налаштуватися після двох ви-їзних перемог?

– Причому, не сказав би, що важких. Справді важко налаштовуватися. Там ми програли двічі першу партію – незвичний зал, атмосфера тощо. А сьогодні було якесь хвилювання через те, що давно вдома не грали (лише перший тур і один кубковий раунд). Зібралося багато глядачів, ми хотіли показати якнайкращу гру, тому й хвилювалися.

– Ти вже пограв і у вищій лізі, і у суперлізі, але за "чужі" команди. Тепер увійшов до вищої ліги з рідною...

– Емоції, звісно, великі, адже захищати честь рідного краю – особливо приємно. Сьогодні ми були впевнені, що переможемо, тому й раділи не так, як, мабуть, було би за рахунку 3:2 у серії. Але головне, що ми у вищій лізі! І цим, сподіваюся, не обмежимося. Будемо боротися за вихід до суперліги. Тут керівники – максималісти, вони й нас заряджають на максимальні завдання. Тим більше, що навіть у теперішньому складі, вважаю, наша команда – десь рівня першої четвірки вищої ліги. Перший рік був для нас непростим, тривала комплектація, команда обігрувалася. Хороший колектив створюється за 2-4 роки, тож це фантастика, що ми з ходу пробилися до вищої ліги. Це все завдяки керівництву клубу і особисто Василеві Ватаманюку. Він зробив один з кращих в Україні волейбольних залів, нормальні умови для тренувань, залишається лише працювати і досягати успіху.


З досьє "МБ". Олег Гавалешко (16.07.71), майстер спорту з волейболу. Володар Кубка України, призер чемпіонатів України та Туреччини, чемпіон Азербайджану. Виступав за команди "Політехнік" (Львів), "Ремтехсільмаш" (Вінниця), "Азот" (Черкаси), "Халбанк" (Туреччина), "Підшипник" (Луцьк), "Фатра" (Чехія), "Метро" (Баку).

0 коментарів

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватись або зайти на сайт під своїм ім'ям.
Ваше ім’я: *
Ваш e-mail: *
Код: Натисніть на зображення, щоб оновити код, якщо він нерозбірливий
Введіть код:
купить iPhone 17 Pro Max в Одессе, цены в Украине
ТОП 10