– Ми дуже йому вдячні за це, – розчулено розповідають бабусі й дідусі. – Про нас уже дехто забув, а Саша, який виріс у цьому дворі на наших очах, – ні! Він дуже добрий господар, тому і двір у нас тепер зразковий.
Із цим затишним двориком поблизу Центральної площі пов’язана одна романтична історія. Колись посеред нього стояв старенький фонтан, який потім засипали. І коли О. Кнаус його відродив, сюди прийшли євреї – бабуся і дідусь. Вони трималися за руки і плакали. Їх запитали: "Чому?" А вони відповіли: "Ми ще змалечку біля нього гуляли і тепер маємо про що згадати".
