
Ця виставка – результат мистецького проекту, організованого Центром буковинознавства. Упродовж тижня 14 молодих чернівецьких фотографів під керівництвом фотографа і журналіста з Берліна Ансгара Коха просто ходили містом і шукали "сліди". За задумом проекту, це мали бути сліди австрійсько-німецької культури, тобто нашого історичного минулого. Але врешті-решт вийшло дещо більш глобальне.
Кожен із учасників проекту шукав насамперед несподівані ракурси, і багатьом вдалося здивувати глядачів виставки. Ось прямокутний замкнений простір – чи то якийсь чудернацький амфітеатр, чи двір в’язниці? Насправді це внутрішній двір ратуші, знятий згори, у Сергія Ахременка. А ось грубуваті мережива в найрізноманітніших візерунках. Це грати на старовинних під’їздах і вікнах у Анни Строкань. Юля Вінтонів знайшла дивовижну гармонійну геометрію в… реставраційному
риштуванні на будинку. Ілля Пероган – безкінечну глибину простору в погляді з двору на вулицю Кобилянської.
Що ж до буквальних історичних слідів, то вони також знайшлися. Наприклад, рекламні написи-фрески на будинку на вулиці Горького. Німецькою мовою, звичайно. Майже новим виглядає подібний напис на одному з будинків вулиці Барбюса. А ось справжня знахідка: діючий австрійський бювет на Мінській.
Не обійшлася виставка і без людських облич міста. Майже всі герої відверто позують, але це виглядає живо і дуже художньо. Можливо, таємниця – у магії чорно-білого фото. Саме на таку плівку знято більшість робіт, представлених на виставці. До речі, молоді люди, які вже майже професійно займаються фотографуванням, лише завдяки цьому проекту навчилися власноруч друкувати чорно-білі знімки. І вважають це великим власним надбанням.
Більшість відвідувачів виставки – молодь. Вочевидь, цікаво подивитися на творчість ровесників. Але я б дуже радила завітати сюди і старшим людям. Надто тим, хто давно живе у
Чернівцях. Ви побачите сліди часу, яких не помічали ні на міських вулицях, ні на собі.