У селі Розтоки на Буковинській Гуцульщині зберігають давню традицію випікання великодніх пасок. Тут господині зазвичай печуть святковий хліб у Чистий четвер — саме напередодні Великодня.
Про це пишуть у спільноті проєкту "Спадщина" Буковинського центру культури і мистецтва, який займається збереженням та популяризацією автентичних традицій Буковинської Гуцульщини.
Місцеві жителі пояснюють: у Страсну п’ятницю та суботу після винесення плащаниці не прийнято виконувати господарську роботу. Це час молитви, тиші та духовної підготовки до Воскресіння Христового. Через це всі приготування завершують заздалегідь.
Особлива традиція — "дора"
У Розтоках існує давній звичай: перед святом усе, що буде в великодньому кошику, заздалегідь нарізають. Ці продукти — паску, ковбасу, шинку — називають "дора". Після освячення в церкві родина може одразу розговлятися.
Паска двічі на рік
Цікаво, що в селі паски печуть не лише на Великдень, а й перед Вознесінням Господнім (яке місцеві називають Спасом). Це свято припадає на 40-й день після Великодня.
Перед Вознесінням паски також несуть до церкви, а згодом — на могили рідних під час поминальних обрядів і родинних трапез.
Сімейна традиція і символіка
Місцева господиня Наталія Журавець розповідає, що рецепт паски в її родині передається вже понад сто років — від бабусі до мами, а від мами до неї.
Паска тут — це не просто випічка, а символ із глибоким змістом. Її прикрашають хрестами, "косами" та квітами, кожен елемент має значення — захист, єдність і добробут. Зверху виріб змащують жовтком для блиску.
"У нас паска — це головний великодній хліб, а “бабка” — вже солодка випічка для десерту", — пояснює господиня.
Давні звичаї, що зберігаються й досі
Дослідники зазначають, що великодній хліб має глибоке символічне значення: він уособлює весняне оновлення та сонце. А традиції випікання, які збереглися до сьогодні, поєднують християнські та давні народні уявлення.
У Розтоках кажуть: якою б не була форма чи рецепт паски, найважливіше — це любов і добрі наміри, з якими її готують.
Нагадаємо, що культуру великодніх обрядових хлібів Буковини віднесли до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
Читайте також: "З молитвою і чистими помислами": як на Буковині випікають великодній хліб"
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
