DataLife Engine > Новини України / культура, шоу-бізнес > Паски печуть двічі на рік: незвична традиція гірського села на Буковині

Паски печуть двічі на рік: незвична традиція гірського села на Буковині

Паски печуть двічі на рік: незвична традиція гірського села на Буковині


У селі Розтоки на Буковинській Гуцульщині зберігають давню традицію випікання великодніх пасок. Тут господині зазвичай печуть святковий хліб у Чистий четвер — саме напередодні Великодня.

Про це пишуть у спільноті проєкту "Спадщина" Буковинського центру культури і мистецтва, який займається збереженням та популяризацією автентичних традицій Буковинської Гуцульщини.



Місцеві жителі пояснюють: у Страсну п’ятницю та суботу після винесення плащаниці не прийнято виконувати господарську роботу. Це час молитви, тиші та духовної підготовки до Воскресіння Христового. Через це всі приготування завершують заздалегідь.

Особлива традиція — "дора"

У Розтоках існує давній звичай: перед святом усе, що буде в великодньому кошику, заздалегідь нарізають. Ці продукти — паску, ковбасу, шинку — називають "дора". Після освячення в церкві родина може одразу розговлятися.

Паска двічі на рік

Цікаво, що в селі паски печуть не лише на Великдень, а й перед Вознесінням Господнім (яке місцеві називають Спасом). Це свято припадає на 40-й день після Великодня.

Перед Вознесінням паски також несуть до церкви, а згодом — на могили рідних під час поминальних обрядів і родинних трапез.

Сімейна традиція і символіка

Місцева господиня Наталія Журавець розповідає, що рецепт паски в її родині передається вже понад сто років — від бабусі до мами, а від мами до неї.

Паска тут — це не просто випічка, а символ із глибоким змістом. Її прикрашають хрестами, "косами" та квітами, кожен елемент має значення — захист, єдність і добробут. Зверху виріб змащують жовтком для блиску.





"У нас паска — це головний великодній хліб, а “бабка” — вже солодка випічка для десерту", — пояснює господиня.

Давні звичаї, що зберігаються й досі

Дослідники зазначають, що великодній хліб має глибоке символічне значення: він уособлює весняне оновлення та сонце. А традиції випікання, які збереглися до сьогодні, поєднують християнські та давні народні уявлення.

У Розтоках кажуть: якою б не була форма чи рецепт паски, найважливіше — це любов і добрі наміри, з якими її готують.

Нагадаємо, що культуру великодніх обрядових хлібів Буковини віднесли до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

Читайте також: "З молитвою і чистими помислами": як на Буковині випікають великодній хліб"

Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram



Повернутися назад