Сьогодні громада на Буковині відзначає День міста: цікаві факти про Сторожинець

Сьогодні Сторожинець відзначає 576-у річницю з Дня першої писемної згадки і 120-у річницю з часу отримання статусу повітового міста.

Про це повідомляє Сторожинецький міський голова Ігор Матейчук, пише molbuk.ua



"Щороку в останню неділю травня ми відзначаємо День міста. Цього дня ми вшановуємо місце, де народилися, зросли і живемо. Цьогоріч, саме 120 років тому, Сторожинець отримав статус міста.

Проте вже третій рік ми не святкуємо свято нашого міста – у країні війна. Тому нині День міста – не про свято, а про любов до рідної землі, про повагу до історії і культури, про тодішніх і нинішніх героїв, про єдність і згуртованість наших дій, спрямованих на довгоочікувану Перемогу", - звернувся з привітальним словом до громади мер Сторожинця Ігор Матейчук.

"Сторожинець – охайне буковинське місто, із затишними вулицями та працьовитими й щирими людьми. Велика шана та повага військовим із Сторожинця, які сьогодні захищають нашу державу. Вічна пам’ять та слава загиблим героям. Подяка місцевим жителям за постійну допомогу воїнам на фронті та підтримку один одного в час великих випробувань для нашої країни", - йдеться у привітанні облради.

Цікаві факти про місто Сторожинець:

1 Сторожинець може претендувати на звання найзеленішого міста Буковини: на одного мешканця тут припадає більше 40 кв. м зелених насаджень.

2. На розі вул. Хмельницького і Грушевського у Сторожинці від 1905-го стоїть міська ратуша. Вона є другою на Буковині після чернівецької як за висотою, так і за красою.

3. На найвищій точці сторожинецького дендропарку ростуть три Шевченкові верби. На засланні у Казахстані поет виростив з простої тички вербу, яка нагадувала йому про батьківщину. 1964-го живці цієї верби були привезені казахськими гостями до Львова, а ще через 4 роки – перевезені до сторожинецького дендропарку.

4. Назва міста Сторожинець походить від давньослов’янського слова "страж", в давньоруський час – "сторожъ", котрі означали "як і нині" охорону чого чи кого-небудь. Слова "стороженье", "сторожа" застосовувалися для означення варти, охорони, передового загону війська. Похідними від згаданих вище слів є "сторожка", "сторожня", "сторожниця" – приміщення, де живе охоронник, вартовий або ж перебувае охоронний загін. Словом "сторожье"називали ще й глухий закуток, непрохідні де6рі, болото, за6олочений ліс, непролазні хащі тощо. Безсумнівно, зв’язок цього слова 3 давньоруською та давньоукраїнською мовою очевидний. Дослідження істориків і філологів переконливо доводять, що топонім "Сторожинець" походить від слова сторожа, тобто "варта", "охорона". Спочатку так називали сторожове укріплення, яке, ймовірно, розміщувалося вздовж лівого 6ерегу Сірету. Ще одним підтвердженням цьому є назва височини Storozynka, що знаходилась неподалік міста і зафіксована на карті 1886 року.

5. 5 липня 1941 року вулицями Сторожинця проходили війська нацистської Німеччини і Румунії. Місто стало центром однойменного румунського повіту. У 1941—1943 роках усе єврейське населення міста було знищено або заслано у концтабори Трансністрії.

6. Гордістю Сторожинця є державний дендропарк, який розташований на території лісового технікуму. Тут росте до 1200 видів дерево-чагарникової рослинності. Крім цього, є розсадник площею 5 гектарів, два штучні ставки, альпінарій, ботанічний майданчик.

7. Згідно з археологічними матеріалами, поселення Сторожинець існувало вже у ХІV-ХV столітті. Про це свідчать археологічні пам’ятки, які виявив на початку 60-х років минулого століття відомий буковинський археолог Тимощук Б.О. Рештки найдавнішого поселення були знайденні науковцем майже у центрі сучасного міста, на лівому березі Сірету, на території районної лікарні (у районі будівлі колишнього неврологічного відділення, що по теперішній вулиці ім. Пантелеймона Видинівського). Серед археологічних знахідок на місці розкопок були знайдені пізньосередньовічна кераміка, шматки глиняної обмазки, кістки тварин.

8. У Сторожинці свого часу діяли численні спортивні товариства: українська футбольна команда “Довбуш” (з 1922 р.), польська “Полонія”, німецька “Ян”, єврейські “Маккабі”, “Гакоат”, “Поалеціон”, румунські “Баски”, “Драгош-Воде”, інтернаціональний робітничий спортивний клуб “JАК”. У 1923 р. у Чернівцях вперше розігрувався кубок з футболу, який заснував сторожинецький поміщик Янку Флондор. Переможцем стала українська команда “Довбуш”, яка завоювала кубок та 11 медалей.



Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber |