У Чернівцях краєзнавці обстежили сквер Дня вишиванки і виявили артефакти пов’язані з місцевою історією.
Про це повідомляє видання Вuknews
Обстеження скверу було проведено 15 червня 2023 р. за участі краєзнавців М.М.Салагора, С.В.Пивоварова, В.А.Калініченка та Ю.І.Чорнея.
В результаті робіт виявлено понад 111 металевих предметів, які мають безпосереднє відношення до минулого буковинської столиці і підтверджують його мультикультурний характер.
Більшість знахідок становлять монети з різних періодів історії міста - від австрійської доби, через румунський і радянський періоди, до сьогодення.
Здійснені за сприяння чернівецької міської влади пошукові дослідження, яка підтримала ініціативу небайдужих городян, засвідчили: чернівецька земля зберігає у собі ще чимало таємниць, а важливі для історії міста знахідки можна виявити буквально під ногами.
Зважаючи на те, що нині у місті ведеться чимало ремонтних робіт пов'язаних із земляними роботами, зняттям верхнього шару ґрунту увага відповідальних працівників мерії до таких обстежень особливо похвальна. Тому є усі підстави сподіватися на нові не менш цікаві знахідки. З дбайливого ставлення і уваги до дрібниць починається велика робота зі збереження культурної спадщини рідного міста та виховання відповідального ставлення до неї нинішніх його мешканців.
Коротка історична довідка:
У ХVIII ст. за даними картографа Ф.фон Міга тут розташовувалася найвища місцина в Чернівцях. Пагорб мав гостру вершину, яка пізніше була знівельована. На сьогодні це найвища точка середмістя Чернівців із висотою 225 м. над рівнем моря.
Саме в районі цього пагорбу на думку істориків у вересні 1709 р. відбулася сутичка між військами російського царя Петра – І та шведсько-козацьким загоном короля Карла ХІІ та гетьмана Мазепи, які шукали шлях відступу з території Молдавії до Померанії.
З початку ХІХ ст. із розбудовою міста розпочалося вирівнювання пагорба. Так, у 1812-1817 рр. коли будувалася місцева в’язниця верхівку пагорбу зрізали. Позаяк його схили (інколи в тогочасній літературі його називали Чернівецький пагорб) були зарослі лісом то вони поступово вирубалися й продавалися на дрова. Тому площа, яка тут спочатку утворилася, отримала назву Дров’яна площа. У 1875 р. під час святкування 100 річчя приєднання Буковини до Австрії вона отримала назву площа Австрії. В народі її називали "Гострий плятц". Тут проводився щорічний Петрівський ярмарок.
У 1871-1873 рр. у східній частині площі збудували будинок Крайового уряду, а площу перед ним назвали "Площа Франца Йосифа" яку поступово озеленювали по контуру. В румунський час, за даними дослідників тут розміщувалося декілька пам’ятників. В 1946 р. в західній частині скверу був збудований монумент на честь воїнів Червоної армії з трибуною для місцевого партійно-господарського активу. Колишня площа була перетворена у сквер із різними кіосками та ятками.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
