Вчора в Абу-Дабі відбувалася подія, яка може визначити подальшу конфігурацію міжнародних зусиль щодо припинення війни Росії проти України. У столиці Об’єднаних Арабських Еміратів відбувалася зустріч представників України, США та Росії — перші прямі переговори у тристоронньому форматі з початку повномасштабного вторгнення.
Хоча очікування суспільства традиційно пов’язані з можливістю швидких домовленостей або навіть прориву, однак експерти застерігають від надмірного оптимізму. До прикладу, за оцінкою політолога Володимира Фесенка, нинішні переговори не є майданчиком для підписання ані мирної угоди, ані договорів про гарантії безпеки чи економічну співпрацю. Водночас сам факт зустрічі має важливе політичне значення — передусім як сигнал для Вашингтона та особисто для Дональда Трампа про нібито готовність Кремля до діалогу.
Фесенко каже, що це перша спроба прямих тристоронніх консультацій у такому форматі від початку повномасштабної війни.
Політолог у коментарі для "Комерсант Український" наголошує: проривних рішень чекати не варто, однак сам факт зустрічі має важливе політичне значення.
Тристоронній формат — сигнал для Трампа
За словами експерта, переговори в Абу-Дабі можуть бути спробою Кремля продемонструвати готовність до діалогу новій адміністрації США.
"Моя версія така: Путін, щоб догодити Трампу і показати конструктивність, погодиться на прямі переговори в Абу-Дабі. Це вперше — прямі переговори в тристоронньому форматі. Раніше такого не було", — зазначає Фесенко.
Він нагадує, що до цього США вели так звану "човникову дипломатію", окремо спілкуючись з Києвом і Москвою, а попередні контакти з Росією мали радше імітаційний характер. Політолог підкреслює: жодних договорів — ні про гарантії безпеки, ні про масштабну інвестиційну угоду зі США — найближчим часом не очікується.
"Американці нічого зараз з нами не будуть підписувати. Нічого. У них проста, раціональна і жорстка тактика: гарантії безпеки та інвестиційну угоду вони підпишуть лише тоді, коли буде очевидно, що завтра підписується мирна угода", — пояснює він.
За словами Фесенка, йдеться про так званий "договір про процвітання України" — масштабну інвестиційну угоду щодо повоєнного відновлення, яку Київ розраховував підписати ще раніше.
Найгострішим питанням залишається Донбас. Росія, за словами експерта, наполягає на односторонньому виведенні українських військ, що для Києва є неприйнятним. Він зазначає, що Україна пропонувала або припинення вогню по лінії фронту, або взаємне відведення військ, однак Москва ці варіанти відкидає.
Енергетичне перемир’я — можливий перший крок
Однією з реалістичних тем переговорів в Абу-Дабі експерт називає так зване енергетичне перемир’я.
"Це можна розглядати як перший етап припинення вогню: спочатку енергетика, потім повітря, море, і лише в останню чергу — бойові дії на суходолі", — каже політолог.
Він підкреслює, що саме припинення ударів по енергетичних об’єктах може стати найбільш контрольованим і технічно здійсненним сценарієм. Фесенко вважає, що у випадку домовленостей контроль за їх виконанням фактично здійснюватимуть США.
"Американська сторона має супутникову розвідку та системи раннього попередження. Якщо запускається балістична або крилата ракета — точно відомо, звідки вона прилетіла", — пояснює він.
Чого очікувати далі
Політолог не прогнозує швидких результатів від зустрічі, однак вважає її важливим тестом.
"Я не очікую швидких і кардинальних результатів від переговорів в Абу-Дабі. Але якщо вони продовжаться і почнуться реальні обговорення припинення вогню по енергетиці — це вже буде майже прорив", — підсумовує Фесенко.
Водночас він наголошує: у разі поступок з боку Росії може йтися про часткове зниження санкцій, однак президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що загального зняття санкцій не буде.
То ж переговори в Абу-Дабі демонструють головну реальність нинішнього етапу війни: дипломатичний процес формально розпочинається, але його зміст залишається вкрай суперечливим. Позиції сторін не просто різняться — у ключових питаннях вони є прямо протилежними, насамперед щодо Донбасу та умов припинення вогню.
Для США нинішній раунд — це інструмент тиску і перевірки. Вашингтон не готовий брати на себе довгострокові зобов’язання у вигляді гарантій безпеки чи інвестиційної угоди доти, доки не з’явиться реальна перспектива мирної угоди. Така логіка робить американську позицію прагматичною, але водночас жорсткою для України, адже фактично пов’язує безпекові гарантії з необхідністю досягнення компромісу з Росією.
Для Росії ж участь у тристоронніх переговорах — це передусім дипломатична демонстрація. Кремль прагне показати готовність до діалогу, не змінюючи при цьому своїх базових вимог. Як наголошують експерти, Москва продовжує наполягати на сценарії односторонніх поступок з боку України, що робить досягнення комплексної мирної угоди малоймовірним у короткостроковій перспективі.
На цьому тлі найбільш реалістичним виглядає поетапний підхід — починаючи з обмежених домовленостей, зокрема щодо припинення ударів по енергетичній інфраструктурі. Такий сценарій не означає завершення війни, але може стати спробою знизити рівень ескалації та перевірити готовність сторін дотримуватися домовленостей на практиці. Ключову роль у цьому процесі відіграватимуть США, які мають технічні можливості для контролю за виконанням режиму припинення вогню.
Водночас навіть успішна реалізація енергетичного перемир’я не гарантує переходу до наступних етапів — припинення бойових дій у повітрі, на морі чи на суходолі. Без зміни позиції Росії щодо Донбасу будь-які домовленості залишатимуться крихкими та обмеженими в часі.
Таким чином, зустріч в Абу-Дабі варто розглядати не як переломний момент, а як початок складної і тривалої переговорної траєкторії. Її результат залежатиме не стільки від дипломатичної риторики, скільки від готовності сторін перейти від демонстрацій до реальних компромісів — передусім з боку Росії. Поки ж переговори залишаються радше інструментом політичної гри, ніж механізмом швидкого досягнення миру.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
