Найбільше викликів швидкої – у понеділок і п’ятницю

Заступник головного лікаря з організаційно-методичної роботи станції швидкої медичної допомоги Отто Гелей пропрацював на станції швидкої медичної допомоги 43 роки, 16 з них – головним лікарем. Він намагався змінити графік роботи бригад швидкої допомоги на основі власних спостережень та, на жаль, до його порад ніхто не прислухався.
– Я прагнув домогтися продуктивнішої роботи станції швидкої допомоги, щоби бригади вчасно доїжджали до хворих і не було нарікань на нашу роботу, – розповідає Отто ГЕЛЕЙ. – Тому, за результатами викликів, проаналізував, в які години доби скільки потрібно бригад. Узявши дані за 1995 рік, порівняв їх і зробив цікаві висновки. Виявилося, що дві третини викликів надходить вдень, третина – вночі. Відповідно, максимальна кількість виїзних бригад потрібна з 12.00 до 20.00, дещо менше – з 20.00 до опівночі. Трохи спокійніший час – з 6.00 до 12.00. І зовсім спокійно – з опівночі до шостої ранку. Зробив аналіз і за днями тижня. Найбільше викликів у понеділок, п’ятницю і одразу ж після великих свят. Причина, напевно, в тому, що люди бурхливо проводять вихідні, а наприкінці тижня просто стомлюються. У середньому на один виклик витрачається година. На основі цих спостережень я підрахував буквально за годинами, скільки потрібно виїзних бригад. Але до моїх висновків ніхто не прислухався – і нічого не змінилося. Хоча ще не пізно. Бо щороку усе повторяється за моєю схемою.
До 1984 року ми обслуговували щороку в середньому 142 тисячі викликів. Після цього їх кількість почала поступово зменшуватися. І зараз у нас буває на рік у середньому 66-68 тисяч викликів. Чим це пояснити – не знаю. Можливо, люди лікуються самі, можуть придбати будь-які ліки в аптеках, чимало виїхало на заробітки.
– Я також зацікавився серцевою аритмією, яка спостерігається у багатьох чернівчан і може призвести до значних ускладнень, навіть стати причиною смерті, – продовжує Отто Іванович. – Це захворювання, на мою думку, залежить безпосередньо від того, як ми реагуємо на зовнішні подразники. Якщо сприймаємо все спокійно – серце працює нормально. При будь-яких хвилюваннях одразу ж починає барахлити, наче стара машина. Для людей із серцевою аритмією є три часових піки, яких їм слід стерегтися. Найнебезпечніший час – від 9.00 до 10.00. Тобто відхід від сну, переїзд на роботу в громадському транспорті, зауваження начальства можуть негативно вплинути на роботу серця. Небезпечні також 15.00 і 19.00. На серцеву аритмію надзвичайно негативно впливає активність сонця. Якщо вона ще й співпадає з магнітними бурями, кількість хворих значно зростає. Володіючи даними природних катаклізмів, можна прогнозувати захворювання і здійснювати профілактичні заходи. Хочу вивчити зв’язок серцевих захворювань із геомагнітним полем, і на яких людей воно впливає особливо сильно. Хочу також взяти дані викликів за минулий рік і проаналізувати хвороби за місяцями, днями і годинами. Особливу увагу зверну на серцеві захворювання, гіпертонічні кризи, бронхіальні астми, психічні розлади. Навіть проаналізую, коли найчастіше люди помирають. Можливо, на основі цих даних, можна буде зробити висновки, які комусь знадобляться. (Надія БУДНА)