«Задуха і втомлюваність повинні насторожити»

Серцево-судинні недуги лідирують серед найпоширеніших і найнебезпечніших хвороб. Торік в області найбільше людей померло саме від цих захворювань.

Про життя з недугою та як її уникнути, ми розмовляємо з Іваном КРАВЧЕНКОМ, головним науковим співробітником Національного інституту серцево-судинної хірургії імені Амосова, провідним кардіохірургом інституту, який здійснював у Чернівцях профілактичний огляд пацієнтів.

– Статистика свідчить, що торік найчастіше буковинці помирали саме від серцево-судинних хвороб…

– На жаль, Україна лише підтверджує сумну світову статистику, серцево-судинні недуги – одна із найголовніших причин летальності населення. У нашій державі смертність від цих хвороб становить приблизно 51-53 відсотки.

Причини таких сумних наслідків нарізноманітніші. Насамперед хворі із вродженими вадами серця та "проблемними" клапанами повинні вчасно обстежуватися у кардіологів та кардіохірургів. Якщо їм необхідна операція, варто прооперуватися, не зволікаючи. Якщо ж пацієнти страждають на хронічні захворювання серця, також варто час від часу звертатися до лікаря, який призначатиме необхідне лікування.

Щодо ішемічної хвороби, то тут дуже важлива вчасна діагностика та аортокоронарографія. У розвинених країнах світу, якщо у людини з’явився біль у ділянці серця і вона досягла 35-річного віку, її одразу скеровують на коронарографію. У нас, на жаль, поки що такого немає, хоча ми до цього йдемо. Якщо виявляються зміни у судинах, вирішуються подальші дії. І це запорука того, що буде менше інфарктів.

Артеріальна гіпертензія (підвищений тиск) – терапевтична проблема. Головне – вчасно виявити підвищення артеріального тиску і своєчасно його лікувати. А для того, щоби було менше сприятливих факторів для виникнення артеріальної гіпертензії, необхідно вести здоровий спосіб життя (відмовитися від алкоголю, паління, бути помірним у всьому).

Порушення ритму серця також дають певний процент смертності. Тут знову-таки важливу роль відіграє вчасна діагностика та лікування.

"Частіше серцевими хворобами страждають чоловіки"
– Яких правил потрібно дотримуватися, щоби не стати пацієнтом кардіолога?

– Це питання водночас просте й складне. Просте тому, що можна дати певні поради, які можуть частково допомогти (вести здоровий спосіб життя, відмовитися від шкідливих звичок). Однак часто проблеми серцево-судинної системи пов’язані зі спадковістю, а ми не можемо на це вплинути. До того ж, важливу роль відіграє і соціальний фактор, на який також впливати неможливо.

– У якому віці найчастіше з’являються перші симптоми захворювання?

– Однозначно не можна сказати. Різні вади серцево-судинної системи можуть виявлятися у різному віці.
Нині дедалі частіше з’являються проблеми, пов’язані із двостулковим аортальним клапаном. Цю ваду мають приблизно два відсотки населення. Раніше вважалося, що це не суттєво, однак сьогодні чітко доведено, що такий стан – ненормальний. Як правило, проблеми із аортальним клапаном виникають у молодих людей, підлітків 16-19 років. Ці вади можуть спровокувати небезпечні зміни, тому з ними обов’язково необхідно звертатися до кардіохірурга. А найбільш "популярна" ішемічна хвороба серця виникає, як правило, після 30-ти і ближче до 50-ти років.

– Чи має значення вага людини?

– Не можна стверджувати стовідсотково. На жаль, основна маса хвороб, які ми маємо, передається спадково. В одних сім’ях хворіють ішемічною хворобою, в інших – гіпертонією тощо.

– Чи пов’язане виникнення серцево-судинної хвороби зі статтю?

– Частіше серцево-судинними хворобами страждають чоловіки (наприклад, ішемічна хвороба – у п’яти чоловіків проти однієї жінки, підвищений артеріальний тиск – 4:1). Це пов’язано з тим, що впродовж життя чоловіки зустрічаються з більшим навантаженням, важче працюють. Ревматичні вади серця теж частіше мають чоловіки, хоча є певні види цього захворювання, на які частіше страждають жінки. Однак, як правило, після 60-років поширення серцево-судинних захворювань вирівнюється.

"Прооперували 101-річного пацієнта"
– Як потрібно поводитися "сердечникам"?

– Насамперед необхідно боротися з надлишковою вагою та з підвищеним артеріальним тиском. Людина обов’язково відчуває певні зміни, які повинні її насторожити: біль у ділянці серця, задуха, втомлюваність. Це загальні симптоми, за якими не можна чітко визначити діагноз, але на них варто звернути
увагу.

– З якого віку потрібно тренувати серце?

– Від народження. Коли дитина росте, розвивається, має виконувати певні фізичні вправи, школярі – виконувати навантаження, розраховане програмою. Якщо ж дитина хвора, лікар має правильно її обмежувати. Головне – заняття фізкультурою, спортом повинні приносити задоволення. Якщо фізичні вправи важко виконувати, необхідно шукати причину – чому.

– Яка їжа небезпечна для хворих?

– Звичайна українська кухня підходить здоровій людині. Якщо ж є вади серця, варто обмежуватися у воді й солі. Необхідно відмовитися від смаженого, солоного, жирного, їжі з великою кількістю приправ, адже це зумовлює споживання великої кількості води. Якщо у людини ішемічна хвороба серця, варто відмовлятися від жирів, вуглеводів, продуктів, які містять велику кількість холестерину.

– Як уникнути інфаркту та відновити працездатність після нього?

– Інфаркт ніколи не виникає у здоровому серці. Він стається там, де були вражені судини. У більшості пацієнтів при навантаженні спочатку з’являється біль. Це серйозний сигнал, що потрібно звернутися до кардіолога.

Як пацієнтові поводитися після інфаркту, лікарі визначають індивідуально. Ми не можемо всім давати однакові рекомендації. Усе залежить від стану людини.

– Які вікові обмеження пацієнтів щодо здійснення операцій на серці?

– Нині у серцево-судинній хірургії практично немає вікових обмежень. Якщо операція потрібна і рекомендована пацієнтові, її можуть зробити в будь-якому віці хворого – від новонародженого і майже до ста років. Наприклад, півтора року тому ми прооперували 101-річного пацієнта. Наскільки мені відомо, він і досі живий.

Головне – щоби пацієнти не були дуже "запущені". Для цього у різних областях здійснюємо профілактичні огляди.

Нині відсоток таких "запущених" хворих в Україні невисокий.
Ми ніколи не запропонуємо пацієнтові оперативне лікування, наприклад, з імплантації клапана, якщо йому той клапан ще не потрібний. Я завжди кажу:
"Свій поганий клапан кращий, ніж штучний хороший".

"У міру їсти можна все"
– Яка тривалість життя зі штучним клапаном?

– Тривалість життя пацієнтів із штучними клапанами загалом непогана. Зокрема пацієнти-буковинці зі штучними клапанами, яких я обстежував, почуваються добре. А без імплантанта жити вони би не змогли.

Якщо клапан імплантований і пацієнт виконує всі необхідні рекомендації лікарів, то в 98 відсотках потреби в заміні клапана, як правило, немає. Адже механічні можливості його практично необмежені, вистачає його на все життя людини.

– Чи є універсальний рецепт здоров’я?

– Його, мабуть, не існує. Однак як лікар можу сказати, що бажано мати хорошу спадковість (а це від нас не залежить), вести здоровий спосіб життя, багато рухатися і в міру їсти все. Зараз немає "моди" на обмеження, наприклад, жирів. Потрібно споживати все потроху. 
Леся Токарюк

Довідка
Національний інститут серцево-судинної хірургії імені Амосова – один із найбільших лікувальних установ Європи, в якому щороку здійснюють приблизно п’ять тисяч операцій на серці. В інституті виконують всі можливі різновиди операцій, які необхідні при різноманітних розладах серцево-судинної системи.

Статистика

За даними Лариси ГАВРИШ, обласного позаштатного ревматолога, завідувача ревматологічного відділення обласної клінічної лікарні, діє державна програма, за якою закуповуються штучні клапани для серця за бюджетні кошти. 2009 року область закупила 20 клапанів і всі вони були використані. На 2010 рік замовили 25 клапанів.
Щорічно імплантують клапани 20-27 буковинцям. Для маленької області це досить значна кількість операцій.