Дуже часто батьків турбує питання, як запобігти дефектам мовлення у дитини. Про це розповідає логопед дитячого підліткового відділення Чернівецької психіатричної лікарні Ольга Левченко.
– Розділяють внутрішні та зовнішні чинники появи порушень мови у дітей, – розповідає Ольга Левченко. – До внутрішніх чинників належать важкі нервово-психічні та інфекційні захворювання батьків, різноманітні травми, несприятливі умови перебігу вагітності, пологові травми. До зовнішніх чинників належать: порушення режиму сну та харчування, наявність сильних звукових подразників тощо. З іншого боку, перевантаження дитини призводить до перевтоми, а це примушує дитину нервувати. Роздратованість, плаксивість, невпевненість у своїх силах дають основу для розвитку затинання.
Щоб уникнути мовних дефектів, велику увагу варто приділити різним профілактичним заходам, яких є чимало. Зокрема потрібно остерігатися забоїв голови, дитячих інфекцій із високою температурою. Також оберігайте органи слуху від застудних захворювань, потрапляння сторонніх предметів, надмірного галасу і вчасно лікуйте захворювання вух. Потребують турботи й артикуляційні органи. Для цього батьки повинні боротися із смоктанням пальців або підкладанням руки під щоку під час сну, адже це може призвести до неправильного прикусу. Також раджу своєчасно підрізати дитині коротку вуздечку язика (не пізніше 3-4 років) та протезувати зуби у дитини, щоби не було деформації зубів і щелепи.
– Щоби у дитини розвинути правильне мовлення, насамперед потрібно забезпечити правильне мовне оточення як зразок для наслідування, – радить Ольга Миколаіївна. – Натомість у жодному разі не "сюсюкатися" з малюком, тому що неправильна вимова закріплюється, і потім важко виправити недоліки вимови. Дорослі повинні чітко вимовляти прості слова – назви предметів і дій. Створювати ситуації, при яких малюк повинен висловити своє прохання. За можливості займатися з малюком ритмікою, музикою, співами, що буде сприяти розвитку правильного дихання і достатньо сильного гнучкого голосу.
Практичні поради
Розвиваємо дрібну моторику рук – розвиваємо і мовний апарат
Батьки багато уваги повинні приділити дрібній моториці рук у дитини. Інколи діти не люблять застібати гудзики або шнурувати черевики. Це свідчить про те, що у малюка дрібна моторика розвинута недостатньо, – пояснює Ольга Левченко. – Річ у тому, що пам’ять, увага, емоції, мовний апарат і кінчики пальців тісно пов’язані між собою, адже центри моторики мови у корі головного мозку розташовані поряд із центрами руху. Якщо у вашої дитини підвищений або знижений тонус м’язів, займатися з нею потрібно обов’язково щодня.
– Починати слід із пальчикової гімнастики. Складати по черзі пальчики однієї руки в кулачок, потім іншої. Перетворіть це на гру, промовляючи: "Пальчик, пальчик, де ти був?"-"З оцим братом в ліс ходив, з оцим братом суп варив, з оцим братом кашу їв, з оцим братом пісні співав".
– Дітям сподобається гра "Ми писали, ми писали", промовляєте ці слова і по черзі стискаєте, розтискаєте пальці рук.
– Стулити долоньки двох рук разом, показати, як пальчики "обнімаються". З міцно стиснутими пальчиками під кутом скласти дах.
– "Столик": на кулачок однієї руки покласти долоньки іншої, "стільчик": до долоньки однієї руки прикласти кулачок іншої.
– "Окуляри": скласти пальчики двох рук так, щоби утворилися "кружечки" і об’єднати їх в "окуляри".
– Придбайте пластилін, нехай дитина ліпить, що завгодно.
– Придбайте книжечки з контурами різних предметів, нехай дитина обводить контури, розфарбовує предмети різними олівцями, штрихує.
– З гудзиків різного розміру зробіть намисто, щоби дитина його перебирала ручками.
– Можна складати пазли, або розрізати листівку з простим малюнком на 3-4 частини, щоби дитина її складала.
Людмила Осадчук
