За словами психотерапевтів, потрібно постійно пояснювати і демонструвати дітям, що батьки не намагаються їх судити, а хочуть допомогти
Про це повідомляє The Independent, пише molbuk.ua
Експерти склали список фраз, які ніколи не можна говорити дітям заради дисципліни. Серед них: "Обтрусися, з тобою все гаразд", "Скільки разів я казав(ла) тобі так не робити?", "Чому ти не слухаєшся?", "Якщо ти це не вимкнеш негайно, ніякого десерту сьогодні!", "Перестань ридати, як мала дитина!", "Бо я так сказав(ла)!".
Психотерапевти Хізер Турджеон і Джулі Райт створили спеціальний рецепт, який, на їхню думку допоможе батькам впоратися з майже усіма труднощами виховання. Вони назвали свою модель ALP (attune, limit set and problem solve – співналаштування, встановлення меж і вирішення проблеми), яка складається з трьох етапів.
"Застосування ALP у різні моменти дає батькам можливість керувати ситуацією з розумінням і чемністю, постійно встановлюючи чіткі межі, навчаючи правил і допомагаючи дітям робити кращий вибір чи вирішувати свої дилеми", - кажуть експерти.
"Наш досвід і дослідження впродовж багатьох десятиліть кажуть нам, що коли батьки проявляють емпатію і послідовність, діти стають більш схильними до прийняття відчуття, що правильно, а що ні, ніж коли їм намагаються прищепити правильну поведінку через страх, що хтось за ними стежить", - додають вони.
Для прикладу Турджеон і Райт наводять ситуацію, в якій дитина вередує і не хоче йти з магазину іграшок. В такій ситуації застосування ALP мало б наступний вигляд.
Етап перший – співналаштування.
Потрібно опуститися до рівня дитини і встановити зоровий контакт. М’яким тоном варто сказати, що всі розуміють, чому вона засмучена: "Мама розуміє, покинути таку веселу крамницю дійсно важко!".
Потім настає момент для другого етапу – встановлення меж. Тут варто спокійно пояснити ситуацію: "Але нам дійсно потрібно йти. Час забрати твою сестру".
А далі – етап вирішення проблеми, який передбачає залагодження ситуації за допомогою певного компромісу, який мотивує дитину поводитися добре. "Ти можеш тримати мою руку, а ми будемо співати смішну пісеньку" або "Хочеш, я донесу тебе до машини".
Найважливіша річ – це показати дитині, що її проблему дійсно намагаються зрозуміти попри те, що її поведінка дорослому здається нераціональною.
"Часом причини здаються нам безглуздими, але для дітей в той конкретний момент – це все", - кажуть експерти.
