Євросоюз розробив план, як боротися з дезінформацією і підвищувати медіаграмотність у ЗМІ та населення, вказавши в ньому шість способів.
Доповідь на 244 сторінки про те, як боротися із завідомо брехливою інформацією, підготували 39 фахівців, які працювали над своїми пропозиціями протягом 10 тижнів, і представила комісар ЄС з цифрової економіки і питань суспільства Марія Габріель, повідомляє УНН з посиланням на Deutsche Welle.
Спершу експерти запропонували відмовитися від терміна "фейкові новини", яким, як написано в тексті доповіді, "зловживають деякі могутні політики" - прозорий натяк на президента США Дональда Трампа. Замість цього в доповіді пропонується говорити про "дезінформацію", під якою розуміється невірна, помилкова інформація, яка поширюється з метою отримати ту чи іншу вигоду.
Група експертів розробила для Єврокомісії свого роду кодекс, в якому сформульовано низку принципів і рекомендацій. Основні ідеї зводяться до наступного:
збільшити допомогу і фінансування незалежних фактчекінгових організацій і тих, хто займається медіакритикою і підвищенням медіаграмотності;
великі платформи, такі як Facebook, Google, Twitter, повинні зробити більш помітною інформацію, яка заслуговує довіри;
експерти рекомендували таким платформам ділитися інформацією зі ЗМІ про свої пошукові та рейтингові алгоритми, щоб журналісти краще розуміли, які алгоритми в соціальних мережах підвищують рейтинг тих чи інших новин;
поліпшити взаємодію соціальних мереж з незалежними ЗМІ і фактчекінговими організаціями, щоб більш ефективно стежити за потоками новин і проводити швидку перевірку, щоб вчасно запобігати поширенню дезінформації;
створити Європейські центри дослідження дезінформації та зміцнити зв'язки між окремими активістами, які займаються фактчекінгом у різних країнах;
ввести курси медіаграмотності в школах.
У доповіді є оригінальне рішення того, як користувачу відрізнити справжню популярність тієї чи іншої статті від штучно створеної: надавати інформацію про те, чи отримував хтось із популярних блогерів плату за поширення цієї статті або чи використовувалися боти заради популяризації контенту. У доповіді, правда, не пояснюється, як технічно це можна реалізувати.
Експерти задумалися і над тим, як забезпечити більшу прозорість, коли справа доходить до з'ясування, хто стоїть за тим чи іншим джерелом поширення інформації. Їх рекомендація - примусити всі цифрові мас-медіа повідомляти дані про те, хто володіє сайтом і зробити так, щоб соціальні мережі теж відображали цю інформацію. Цей же принцип повинен стосуватися будь-якого оплаченого матеріалу.
Експерти, відібрані Єврокомісією, зробили низку пропозицій, які можна розцінювати і як спробу захистити мейнстрімові ЗМІ. Зокрема, у доповіді пропонується "полегшити знаходження якісних і вартих довіри новин в цифровому навколишньому просторі". Внутрішні алгоритми соцмереж повинні, по ідеї експертів, вище позиціонувати повідомлення ЗМІ, які викликають довіру. Хто буде визначати, які ЗМІ заслуговують довіри, а які - ні, не уточнюється.
Нові пропозиції Єврокомісія має намір протестувати вже в найближчі місяці, щоб з урахуванням практики застосувати їх на виборах в країнах ЄС, які мають бути в 2019 році.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
