Як не зіпсувати дитині зір у перші шкільні роки і зберегти його гострим впродовж усього навчання? Про це ми запитали у кандидата медичних наук, доцента кафедри хірургії та очних хвороб БДМУ, консультанта-офтальмолога Чернівецького обласного діагностичного центру Марини КАРЛІЙЧУК.
– Поганий зір у дитини, яка йде до першого класу, трапляється у 20-25 відсотках випадків, – розповідає Марина Аксентіївна. – У шостому-сьомому класі відсоток таких дітей збільшується до 30-35. А у випускників шкіл, на жаль, розлади зору можуть траплятися у 40 відсотках. Але вони не завжди потребують якихось втручань, іноді просто потрібна корекції, зокрема це стосується короткозорості чи далекозорості. Тому перш ніж іти до школи, дитина повинна відвідати офтальмолога. Він допоможе визначити, за якою партою дитині сідати. Короткозорим варто сідати ближче до дошки. Звісно, біля вікна краще освітлення. Але не можна, щоби діти, які сидять далі від вікна, сиділи там впродовж року. Потрібно час від часу робити ротацію класу, щоби всі діти рівномірно отримували освітлення.
У міських дітей частіше розвивається короткозорість
– Зір може падати у дитини з багатьох причин, – продовжує Марина Карлійчук. – Це надмірні зорові навантаження на близькій відстані: читання, писання, в’язання, шиття, робота з комп’ютером. Чим більше навантаження на близькій відстані, тим більший ризик виникнення зорової втоми, яка призводить до стану акомодації, що в подальшому може провокувати появу короткозорості в дитини. Додаткові заняття іноземною мовою, музична, художня школи – усе це навантаження на близькій відстані. Батькам варто звертати увагу на скарги дітей на зорову втому: біль у надбрівних ділянках, очних яблуках. Дитина може казати: "Я більше не можу читати, в мене розпливається в очах". Може мружитися, низько нахилятися над зошитом. У дитини можуть сльозитися очі, червоніти. Іноді дітей з болем голови ведуть до невропатолога, а насправді це – спазм акомодації. Якщо ваша дитина часто тре очі, відучуйте її від цього, бо може розвинутися така хвороба, як вип’ячування рогівки, яка знижує гостроту зору. Якщо дитина каже, що їй в сутінках гірше видно, треба відразу її вести до окуліста, бо є певні спадкові захворювання очей, першим виявом яких є саме скарги на погану орієнтацію в сутінках.
Ніхто не знає точно, чому розвивається короткозорість, але давно помічено, що міські діти частіше мають це захворювання, ніж сільські. Бо сільська дитина більше буває на свіжому повітрі, випасає тварин, працює на городі, а міська дитина має багато додаткових занять за столом чи комп’ютером. Так само на Півночі більше короткозорих дітей, бо там короткий світловий день, діти менше гуляють, сидять вдома, дивляться телевізор або сидять за комп’ютером, читають книжки.
Треба знайти час подивитися в далечінь
– Колись вправи для очей (повести очима вгору-вниз, праворуч-ліворуч тощо) вважалися надбанням радянської офтальмології, – розповідає Марина Карлійчук. – Потім інтерес до цих вправ згас, бо було доведено, що діти, які часто їх робили, мають такий самий ступінь короткозорості, що й діти, які ніколи не займалися цими вправами. Звісно, вправи не шкідливі, але лікувальної дії вони не мають. Спазми можна зняти, дивлячись у далечінь. Тому обов’язково має бути чергування: 45 хвилин роботи на близькій відстані і 15 хвилин – погляд в далечінь. А ще краще під час відпочинку зробити гімнастику, порухатися. Бодай покрутити головою в різні боки. Це покращить кровопостачання, яке під час сидіння погіршується. У школі це все продумано. Але коли дитина приходить додому – там подібного режиму переважно немає.
Відомо, що для зору дуже корисно їсти чорницю. Вона знімає втому очей. Також варто їсти усе, що містить вітамін С (яблука, лимони, смородина), цинк, мідь (петрушка), вітамін Е (печінка, морепродукти, шпинат). Щоби не зіпсувати зір, бажано сидіти на відстані 50 сантиметрів від монітора комп’ютера, на відстані 2,5 метра – від телевізора, бо випромінювання від телевізора більше, ніж від комп’ютера.
Брудні вікна поглинають 50 відсотків світлових променів
– Під час роботи найкращим є природне освітлення, причому лівобічне. Тому парту (стіл) варто ставити біля вікна. Вікно не треба загороджувати завісами, квітами, шторами. Також варто пам’ятати, що брудні вікна поглинають 50 відсотків світлових променів. При недостатньому природному освітленні використовують змішане. Воно не шкідливе для очей. Загальна достатня освітленість приміщення може бути забезпечена джерелом світла 48 Вт на один квадратний метр поверхні підлоги. Достатньо мати в настільній лампі лампочку 60-75 Вт. Абажур бажано, щоби був жовто-зеленого або білого кольору. Водночас не рекомендують працювати, коли горить тільки настільна лампа – треба увімкнути й загальне світло. Також не варто у темряві дивитися телевізор.
Галина МАРКІВ
Проблема
Дитина соромиться окулярів
Якщо в дитини є проблеми із зором, їй для корекції призначають окуляри. Але діти переважно не хочуть носити окуляри, боячись кпинів ровесників. Що ж робити?
– Певним групам дітей можна користуватися контактними лінзами, – пояснила офтальмолог Марина Карлійчук, – але це має визначити лікар. Річ в тому, що є певні ступені короткозорості та далекозорості, при яких ми не рекомендуємо дітям користуватися контактними лінзами. До речі, проблема окулярів не лише в тому, що "очкарика" діти дражнять: окуляри можуть розбитися і травмувати склом очі. Такі травми ми спостерігаємо доволі часто, і вони дуже небезпечні. Тому спеціально для занять спортом краще мати контактні лінзи.