Вибір рюкзака – справа відповідальна, але в будь-якому разі це варто робити разом із дитиною. По-перше, вибір формує самостійність, по-друге, до школи підете без сліз.
Школярик неодмінно вибере той рюкзак, який йому сподобається зовні, а завдання батьків – щоби він, навантажений книжками, не перетворив похід за знаннями у справжнє випробовування для дитини.
Якісний рюкзак повинен мати ортопедичну спинку, комфортну для хребта школярика. Крім того, не можна купувати завеликі ранці, коли верх вище лінії плеча, а низ – нижче стегон, щоби не зіпсувати школярику осанку.
Проте навіть хороший ранець не можна навантажувати масою, що перевищує 10% ваги самої дитини. Перевищення цієї пропорції, вважають медики, веде до порушення постави, викривлення хребта. Першокласники взагалі рюкзаки не носять щодня, а залишають їх біля парт в школі. Ходити до навчального закладу з ранцями можна вже з другого класу.
Алла ХАЛЕЦЬКА, завідувач відділу гігієни дітей та підлітків міської санепідемстанції каже, що, купуючи рюкзак, форму чи приладдя для школяра, батьки повинні вимагати в продавців висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи.
– Якщо такий висновок є, значить товар безпечний для дитини, – зауважує Алла Іванівна.–
Адже, незважаючи на те, що Калинівський ринок офіційно зачинено, там можна придбати все для школи, причому річ може бути з підмоченого товару за дуже дешевою ціною. Фахівці санепідемстанції проводять бесіди з підприємцями на ринку, але розпродажі тривають.
– Тепер краще купувати речі для школярів у крамницях, тим паче їх так багато в місті, – звертається до батьків Алла Халецька. – Речі на ринку, можливо, і випрали, але цього мало, їх потрібно дезінфікувати. Тому батькам треба бути уважними, особливо купуючи одяг, адже можна заразити дитину якоюсь інфекцією.
Якісніші моделі рюкзаків у крамницях міста коштують 100-200 гривень. Найдорожчі з них – з ортопедичною спинкою. Крім того, можна купити рюкзак відомого бренду, де навіть малюнок нанесено за ліцензією, а всередині вже складено не менш якісне приладдя. Такий "ексклюзив" коштуватиме приблизно тисячу гривень.
– Рюкзаки вибирають діти, а не батьки, – розповідає Жанна, продавець-консультант відділу "Капітошка" торгового центру "Міленіум". – Майже на всіх ранцях зображення героїв мультфільмів або кіно. Дівчата найчастіше надають перевагу зображенням "Братс", хлопцям подобаються "Рейнджери".
Шість кроків до правильного вибору
Зовнішній вигляд
Варто зупинити вибір на рюкзаку з водонепроникної міцної тканини. Якщо школяр щось проллє на нього або рюкзак впаде в калюжу, його завжди можна протерти або випрати. Біля спини повинне бути відділення для твердих книг. Ближче до середини має бути відділення для зошитів й пеналів, а зовнішні кишені призначені для дрібних предметів і пляшок з соком.
Вага
На якісних моделях зазвичай вказано вагу й розміри. Порожній рюкзак повинен важити 500-800 грамів.
Спинка рюкзака
Найкраща спинка – ортопедична, що рівномірно розподіляє навантаження на хребет. Рюкзак повинен мати тверду спинку, що фіксуватиме хребет дитини, і міцне днище. Твердість спинки повинна запобігати тиску ранця з усім його начинням на спину дитини. Крім того, зверніть увагу на м’яку прокладку із сітчастої тканини, що не даватиме спині школяра потіти.
Лямки і ремінці
Вони повинні регулюватися, щоби можна було змінювати довжину, залежно від одягу й зросту дитини. Довжину ременів слід відрегулювати так, щоби основна частина рюкзака перебувала на спині школяра, а не висіла десь знизу. Також стежте за тим, щоби дитина носила рюкзак, використовуючи обидва ремені — носіння на одному плечі чи в руці може призвести до викривлення хребта.
Варто звернути увагу, щоби на лямках були додаткові м’які подушечки, тоді шлейки не врізатимуться в плечі дитини.
Лямки повинні бути міцними, прошитими у декілька рядків, а не приклеєними. Завширшки краще, щоби ремінці були не менше чотирьох сантиметрів.
Ручка
Не завжди рюкзаки мають зручні ручки. Це зроблено навмисно, щоби дитина не тягла ранець у руках, а носила його на спині.
Світловідбиваючі елементи
Вони на ранці потрібні, щоби не сталося лиха на дорозі.
Марина Карасьова