У парку імені Т. Шевченка зібралося понад 70 талановитих інвалідів, які пишуть вірші, займаються рукоділлям, танцюють на візках і грають на різних музичних інструментах. Так відбувся перший обласний фестиваль народної творчості серед людей з обмеженими можливостями „На Крилах надій”.
- Дуже приємно, що організували такий фестиваль, на якому можуть зустрітися люди з обмеженими фізичними можливостями та виявити свої здібності, – захоплено висловилася Світлана ЯРЕМА з Вижниці. – Це може зрозуміти тільки інвалід. Такі зустрічі надихають нас. Нещодавно зустріла свого однокласника, який зовсім спився. Молодий чоловік із руками, ногами, головою на плечах, а скотився на саме дно. Як не дивно, інваліди часто мусять розраджувати нормальних людей. Я пишу вірші, роблю до них колажі, вишиваю. Можу багато чого зробити власними руками.
- Ми вперше проводимо фестиваль народної творчості для людей з обмеженими фізичними можливостями, – розповіла методист обласного управління культури Тетяна ЗАЄЦЬ. – Серед інвалідів – надзвичайно багато талановитих людей. І ми хочемо допомогти їм проявити себе. Дуже цікава виставка творів декоративного мистецтва, виготовлених руками інвалідів. Тут представлено вишивки, ліжники, картини, різьбу по дереву. Нам потрібно вчитися у цих людей.
Велика оптимістка Оксана Попадюк із Виженки, що на Вижниччині, показує свої дивовижні картини. Малює їх дівчина, тримаючи пензлик зубами.
- До зустрічі з Оксаною я часто впадала у депресію, плакала. А потім почала сприймати свої неприємності по-іншому і зрозуміла, що в мене є дуже багато для щастя, потрібно тільки працювати над цим, - розповідає її подруга Інна.
Приємно вражена картинами Оксани Попадюк художниця Тамара Покотило. – Ця дівчина надзвичайно талановита, – переконана пані Тамара. - Гадаю, що в цієї дівчини – великі можливості. Я дуже добре розумію людей на візках. Мій чоловік Іван Малованюк – інвалід дитинства, відомий художник. Якщо людина чогось прагне, ніщо їй не завадить.
На виставці можна було побачити дерев’яні вироби умільця зі Сторожинеччини Георгія Тесмицького. Сидячи на візку, симпатичний чоловік розповів, що всі узори придумує та вирізає сам. Займається цим уже майже 12 років. “Свої роботи дарую друзям та рідним, але нічого не продаю, бо все дістається мені важкою працею, – сказав Георгій. – Інколи надходить таке натхнення, що вирізаю день і ніч, доки не закінчу”.
А Павло Соколов роз’їжджав парком на візку, який дуже нагадував велосипед. Павло займається спортом – стріляє з лука – і отримав зручний візок у подарунок. А взагалі-то в чоловіка, як розповіли його друзі, – золоті руки, він може змайструвати абсолютно все. Тому до нього за допомогою часто звертаються знайомі інваліди. Павло працює таксистом. Каже, що потрібно забезпечувати сім’ю: дружину – інваліда на візку та сина.
Після обіду на сцені Літнього театру відбувся гала-концерт. Інваліди на візках та милицях співали, грали на музичних інструментах. Пісню “Закоханий вальс”, яку написала інвалід Любов Чернецька, виконала Лариса Курчак, а танцював на візку Павло Соколов.
Надія БУДНА
