Зураб Церетелі завдав клопоту чернівецьким архітекторам

Відомий російський скульптор Зураб Церетелі взявся виготовити до 600-річчя Чернівців пам’ятний ювілейний знак. Такий подарунок рідному місту вирішив зробити почесний громадянин Чернівців, народний артист України Ян Табачник. Планувалося, що пам’ятний знак встановлять у сквері на розі вулиць Головної та Шкільної, який незабаром обладнають. На останньому засіданні архітектурно-містобудівної ради обговорювався проект пам’ятного знака, надісланий архітектором. За задумом автора, він сягатиме 3,6 метра у висоту. На ювілейному знаку, який хочуть встановити на високому ступінчаcтому мармуровому п’єдесталі, буде напис “Чернівці – 600”. Лицьовою стороною він буде повернутий до вулиці Шкільної. Перехожі з вулиці Головної не зможуть прочитати напис, навіть побачити його. Чернівецькі архітектори під час активного обговорення зійшлися на тому, що потрібно змінити розташування пам’ятного знака, можливо, повернути його у бік костелу. Висловлювалися побажання щодо зменшення його розмірів і можливої зміни самого ювілейного знака, який у запропонованому вигляді не вписуватиметься у вигляд скверу. Щоби переконатися в цьому, члени архітектурно-містобудівної ради вийшли на місце, де планується встановити ювілейний знак. Та навіть і тут вони не дійшли остаточного рішення. Дехто пропонував виготовити знак у вигляді колони з ювілейними написами з різних боків. Дехто пригадав хрест із розп’яттям, який колись стояв на площі Святого Хреста.
Звичайно, хочеться, аби в Чернівцях був пам’ятний знак, виготовлений Зурабом Церетелі, причому місту не доведеться платити за нього. Але скидається на те, що цей знак доведеться розмістити в іншому, більш відповідному місці. Поки що міські архітектори підшуковують його.
- Ми розглянемо всі пропозиції членів архітектурно-містобудівної ради, – запевнив головний архітектор міста Сергій ГОМОНОВИЧ. – Остаточного рішення поки що не прийняли. Пам’ятний знак не обов’язково стоятиме у сквері на розі вулиць Головної та Шкільної. Можливо, його встановлять в обладнаному сквері на розі вулиць Руської та Шевченка. Є й інші варіанти. (Надія Будна)

Історична довідка
Як розповіла науковий співробітник ЧНУ Марія НИКИРСА, на розі теперішніх вулиць Головної та Шкільної, навпроти римо-католицького костьолу, була одна із перших міських площ. До 1896 року вона мала назву Святого Хреста, а з 1918-ого – Невідомого солдата. 1880 року на ній було споруджено так званий Будинок Генерала. 1777 року на площі було споруджено маленьку дерев’яну капличку, де молилися віруючі римо-католицького обряду. Згодом її перенесли на нинішню вулицю Університетську, а на місці каплички встановили Пам’ятний Хрест із фігурою Божої Матері за добродійні кошти чернівчанки Гертруди Бачко. Під час релігійних свят тут відбувалися богослужіння. На площі також була громадська криниця, з якої мешканці брали воду.