Опинившись у невеличкому південнокримському містечку Сімеїз, щонайменше добу доводиться приходити до тями від кисневого удару та від щастя споглядати одразу нагромадження гір, моря, пальм. Але, надихавшись чистим повітрям, починаєте дивуватися цінам – ще до розпалу пляжного сезону вартість проживання в Сімеїзі перевищує болгарські і навіть чорногорські курорти. І при цьому містечко брудне, а рівень сервісу, можливо, і тягнеться до цивілізованого, але надто повільно.
Море – чисте, вода – бірюзова
Одразу варто зауважити (через минулорічну аварію в Керченській затоці це цікавить туристів найбільше) – море мазутом не смердить, вода чиста – бірюзового відтінку. Плавати в міру вже можна, а засмагати – скільки заманеться. Вже о 6.00 з прилеглих санаторіїв на місцевий пляж сходяться пенсіонери. А після обіду пляжний контингент стрімко молодшає.
Ворота Сімеїзу – місцева автостанція, куди туристів привозять маршрутки з Ялти та Сімферополя. Тут одразу можна і дах над головою знайти, місцеві жителі активно пропонують різні варіанти.
Сказати, що жити в курортному містечку дорого, це не сказати нічого. Нині вагончик з трьома ліжками та засмальцьованими предметами побуту, туалетом на вулиці і душем з бочки пропонують за 100 гривень на добу. Кімната, що відрізняється від попереднього варіанту тільки тим, що господарі застелили ліжка чистою постільною білизною і покривалами коштує вже 200 гривень на добу. А через півмісяця ціни зростуть вдвічі. Що до сучасних готелів, то платити в сезон за номер 500-700 гривень на добу, взагалі божевілля. При цьому годують тільки сніданком, фена в номері не має, і ніхто не прибирає, якщо не попросити.
Для тих, хто в Сімеїзі вперше, можна порадити селитися нижче (одразу з пляжу містечко стрімко стартує в гори, а центр з усіма розвагами внизу). Торгуватися не те, що можна, а потрібно, часом вартість проживання можна збити на третину. Найкраще шукати житло в районі історичного центру Сімеїзу.
П’яних увечері так багато, що лежать і посеред вулиці
У місті є лише декілька споруд, вартих уваги. Наприклад, "вілла Ксенія", як розповідають місцеві, витвір архітектора Краснова, автора Лівадійського палацу. Нині споруда в занедбаному стані. Крім того, тут же є алея оголених античних богів, яку в народі лагідно називають "Алеєю хлопчиків". Очевидно, через сусідство з культовим клубом "всесоюзного" масштабу – "Їжаки". Загалом Сімеїз здавна вважають центром гей-туризму і, розповідаючи про це, ніхто не опускає очі. Якщо чесно, жодних закоханих одностатевих парочок побачити не вдалося. Прославлена дискотека в "Їжаках", на перший погляд, цілком гетеросексуальна (можливо, мікс), а хлопці залицяються до дівчат так само, як і на всіх інших морських курортах. Значно сумніше щовечора бачити численні нетверезі компанії молодих людей. Часто настільки п’яні, що деякі "експонати", що лежали посеред вулиці, доводилося просто переступати.
До пляжу ведуть цікаві кручені сходинки. Саме ця доріжка і є найзасміченішим місцем Сімеїзу. На переповнених урнах – табличка з картону "Прохання не смітити, прибирати за вами немає кому". Гора Діва (знову ж таки за розповідями місцевих, саме з цієї вершини пірнав у море Іхтіандр у виконанні актора Володимира Коренєва) відділяє міський пляж від приватного, а ще трохи далі є місцина, де засмагають нудисти-натуралісти.
На Діву піднімаються всі туристи, це візитівка Сімеїзу. Для туристів маршрут облаштували сходами та поручнями, тому й вервечка охочих не закінчується майже ніколи. Місцевий продавець сувенірами розповіла, що підніматися на гору потрібно за хорошої погоди і лише тоді загадувати бажання, яке неодмінно здійсниться. Серед окультурених гірських маршрутів ще можна піднятися на Кішку, кажуть, що з певного ракурсу гора нагадує кошеня, яке пригрілося на сонці.
Можна з Сімеїзу вирушити на екскурсію й до будь-якого кутка Криму. Подорож можна замовити прямо на вулиці. Наприклад, екскурсія до Масандри з дегустацією найкращих вин коштує приблизно 90 гривень, подорож до Лівадії, де розташований палац царя Миколи ІІ і влаштовують концерт органної музики – 75 гривень, піднятися на Ай-Петрі канатною дорогою, відвідати Ластів’яче гніздо, водоспад Учан-Су – 100 гривень.
Годують смачно і величезними порціями
І – після хліба духовного, кілька слів про харчування. Пообідати в Сімеїзі, на відміну від цін на проживання, значно доступніше. Центр містечка переповнено невеличкими барами та ресторанчиками, часто з татарською автентикою. Годують смачно і величезними порціями. Друга страва коштує в середньому 20 гривень, людині з нормальним апетитом цього вистачає. Важко пройти повз лагман, золоті розсипи плову, душбару з пельменями, смажену камбалу, рапанів, п’ять сортів чебуреків, шашлики з баранини… Тому варто готуватися, що з відпочинку ви привезете кілька зайвих кілограмів. Не варто їсти у пляжних забігайлівках, тут не так смачно і дуже дорого, краще не полінуватися пройтися до центру Сімеїзу якихось 10 хвилин.
Не вразив сувенірний базарчик містечка. Склалося враження, що затоварюються тутешні продавці дерев’яних та сувенірів з каменю десь у Косові (асортимент дуже подібний). Про Крим нагадують лише статуетки дельфінчиків і чашки з написом "Привіт з Криму" (за автентичність ціна шестигривневої чашки зростає до 15-20 гривень). А ось сувенірів з ракушок дуже мало.
Марина Карасьова
