У музеї природи опудало соловейка співає сто пісень

Понад тисячу експонатів птахів та інших тварин можна побачити, відвідавши Музей природи, що у селі Зеленів Кіцманського району. Соловейко, королик, лелеки, сова-пугач, дикі вепри… Усі опудала здаються живими тваринами. Окрім того, під час екскурсії звучить спів соловейка та кує зозуля. Відвідують музей діти та дорослі з усіх областей України. Експонати для музею збиралися понад сорок років.
- Музей створено 1989 року. Спершу тут був біологічний кабінет, - каже екскурсовод Музею природи Людмила ВАКАРЮК. – У кабінеті працював мій чоловік Іван Федорович. Це був такий час у школі, коли кожен вчитель створював свій кабінет. До Івана Федоровича приїжджали біологи з усіх областей України. Так чоловік навчився сам виготовляти опудала тварин. Щоби зробити опудало вепра, потрібно облупити шкіру, в середині простір наповнити різними предметами, а шкірку обробити спеціальними речовинами і зробити дезінфекцію.
Разом із чоловіком детально складали план кожної експозиції. Я географ та історик, чоловік – біолог. Удвох ми усе прораховували до дрібниць. Музей складається з різних кімнат: охорона природи, грунти, клімат, пори року. Музей пристосовано до шкільних програм “Біологія” і “Географія”. Ми проводимо роботу з дітьми з усіх областей України. Нещодавно була делегація з Пирятинського району Полтавської області.
У музеї здебільшого представлено птахів, які занесено до Червоної книги і Буковини, і України. Є і такі, які віднесено до Європейської книги глобально вразливих птахів, наприклад, сова-пугач.
- Особливо цікавить відвідувачів опудало соловейка, який знає понад сто пісень. Щоразу пропонуємо відвідувачам цікаві енциклопедичні факти, продовжує пані Людмила. - Так, розповідаємо, що канюки прилітають до нас з Індії, Пакистану та Китаю. Маленька пташечка деркач має дуже тоненькі ніжки і не відлітає, а просто… відходить до берегів Середземного моря. Через Буковину пролітають полярні гагари.
Є у нашій місцевості і такі великі птахи, як карпатські орли-беркути з розмахом крил до півтора метра. Їх називають санітарами природи. Вони знищують кволих та хворих тварин: зайців, поросят, диких козенят. Орел - рекордсмен з висотних польотів: піднімається на висоту 6-7 тисяч метрів. Є гарна буковинська легенда про те, як птахи обирали короля. Вирішили, хто найвище підніметься, той і буде королем. На недосяжну для інших висоту піднявся орел-беркут. Але з-під його крила вилетіла маленька пташечка. Вона піднялася ще вище і почала кричати, що вона є королем птахів. Цю маленьку пташину називають короликом. В Україні королик – найменша за розмірами пташка. Вона несе такі маленькі яєчка, що вони можуть вміститися в одному наперстку.
- Борсука нам принесли до музею, коли він потрапив у капкан, - каже Людмила Вакарюк. - Загалом, в області є близько 500 особин борсуків, з них у Кіцманському районі - до ста.
Окремий куточок музею присвячено бджолам. Щоби принести один кілограм меду, бджолам потрібно облетіти 500 тисяч кілометрів, що більше ніж 10 земних екваторів.
Також на території села археологи знайшли кістки та зуби мамонта. Частину ми передали до краєзнавчого музею, частина зберігається у нас. Один зуб важить до п’яти кілограмів.
- Усі тварини потрапляють до музею мертвими, - зауважує Людмила Вакарюк. - Орла та лисицю принесли мисливці. А якось дорогою на велосипеді їхали дві жінки. Вони налякали дике козеня. Воно не помітило стовп і на великій швидкості вдарилося у нього. Мертве козеня люди принесли до музею. А років п’ять тому між проводами високовольтної лінії загинуло біля ста лелек. Прикро, що трапляються такі випадки.
Але люди знають про музей і тому допомагають нам експонатами.
Валерія Чорней