Вхід до арки будинку на вулиці Івана Франка, 12, розпочинається зі старовинних дверей. Коричневу фарбу, нанесу на ворота ще перед 600-літтям міста, вкриває великий шар пилюки. Унікальні ковані фрагменти у воротах – також усі у пилюці. Вгорі над воротами – порожній простір, а колись тут були вітражі…

Почувши про серію публікацій у "МБ" про стан старих будинків Чернівців, у редакцію зателефонував 75-літній чернівчанин Іван ЩЕГЛОВ. Він запросив кореспондентів до себе в гості, щоби розповісти про свій будинок та ворота, з яких починається історія їхнього дому.

"Фарбували поверх пилюки"

Іван Якович каже, що їхній будинок збудовано 1901 року. Живе він у будинку вже 40 років, цікавився його історією. Колись тут у дворі були конюшні, а на першому поверсі – приміщення для працівників, на верхньому поверсі – готель. Будинок Іван Якович дуже любить, як і всю унікальну архітектуру Чернівців.

– Дуже сумно, коли на вулиці посеред міста такі занедбані ворота, – бідкається чернівецький старожил.
Чоловік підходить до воріт і зі зворотного боку підіймає дошку, яка ледве тримається.

– Сумна історія, – зауважує Іван Якович. – До 600-ліття писав заяви, щоби нам замінили ворота, а ці десь поклали для огляду. Відповідь прийшла класична, мовляв, "немає грошей, спробуйте своїм коштом". Я навіть не думав просити про реставрацію воріт. Як наслідок, тоді, 2008 року, прийшли двоє чоловіків і зверху пилюки пофарбували двері якимсь темним коричневим кольором. Сумно…
У середині воріт – ковані вставки з візерунком.

– А ще колись вгорі над воротами були вітражі. Коли розпався Союз, у дворах бізнесмени почали захоплювати територію. Приблизно 1997 року сюди заїжджала вантажівка і вітраж зняли, приперли до стіни в арці. У цей час я потрапив у лікарню, коли повернувся через тиждень, вітражів уже не було – поцупили. І де нині те кольорове старовинне скло?

"Усе не можемо робити самотужки"

Проходимо ворота і потрапляємо в арку, розписану графіті. Іван Якович каже, що молодь бешкетує. Чоловік уже двічі власними силами фарбував під’їзд, але малюнки знову з’являються. Більше фарбувати високі стіни він сил не має – переніс три інфаркти. Іван Якович і так багато зробив сам.

В арці – красиві старовинні поштові скриньки. "Це ще ті давні скриньки, – пояснює чоловік. – Їх вкрали, але я знайшов, реставрував і знову почепив…"

Проходимо декілька метрів і потрапляємо у затишний двір – тут ростуть декоративні соняшники, малинник, виноградник, яблуня, клумби і навіть грядочка з помідорами. "Багато сил витратив на цей двір, а колись тут усе було заросле акаціями та іншими деревами", – зауважує чоловік.

Також чоловік власними силами встановив покриття до підвалу, щоби діти не падали на крутих сходах. У під’їзді декілька днів тому Іван Якович пофарбував сходи, навіть провів білі смужки для краси. У стінах під’їзду встановив таблиці з написами: "Соблюдаешь чистоту – уважаешь себя", "Чисто там, где не сорят". А на електрощиті намалював череп і написав: "Не лей мочу – опасно! 70 вольт, убьет током".
У балконній галереї затишно. З неї видно "будинок із левами". "Багато робимо своїми силами, але всього не зробимо, – каже Іван Якович. – Соромно за ворота, з яких починається наш історичний будинок…"

Дах дому біля площі Філармонії прогнив

Житловий будинок за адресою вул. Толстого, 3, збудовано 1898 року. Частина його виходить на площу Філармонії. З боку площі фасад будинку та покрівля виглядають добре. Однак у середині ситуація дуже сумна.

Заходимо у під’їзд будинку і підіймаємося вхідними східцями. У під’їзді викладено дату зведення будинку "1898". Одразу за цифрами кореспондентів "МБ" зустрічає сміття. Підіймаємося круглими сходами зі старовинними кованими перилами. Чим вище підіймаємося, тим більше посилюється неприємний запах. На верхньому поверсі під ногами – екскременти. А біля входу на горище – нічліг для безпритульних.
Підіймаємо голову і бачимо… гнилий дах, частина його вже упала.

Дзвонимо до найближчої квартири. Її мешканець Владислав ЛИТОВЧЕНКО каже: "Коли починається дощ – у під’їзді відразу стає мокро. Коли падають гнилі дошки зі стелі під’їзду, псується і старовинна плитка у будинку, на ній залишаються вм’ятини. Писав із цього приводу заяву у ЖРЕП №7, але жодної реакції немає".

Мешканці будинку кажуть, що до 600-ліття перекрили частину покрівлі, а інша частина будинку гниє…
У дворику будинку нас зустрів запах плісняви та просіла плитка. На сходах, які ведуть до підвалу, – сміття та недопалки. У підвалах – бруд…

Коментар

Порятунок будинку – справа самих мешканців?

Олена ПУШКОВА, начальник відділу охорони культурної спадщини міськради:
– Реконструкція пам’яток архітектури має бути комплексною – від обстеження фундаменту до покрівлі. Щоби будинок був у належному стані, у цьому мають бути зацікавлені самі мешканці будинку.
Перше питання: "У кого на балансі знаходиться будинок?" Якщо будинок знятий із балансу комунальної власності міської ради і переданий у приватну власність мешканців, усі питання з утримання до власників житлової будівлі. Ми заохочуватимемо, щоб усі власники створювали об’єднання власників багатоквартирних будинків. Адже набагато простіше спілкуватися і досягти рішень з однією особою – юридичною чи фізичною.
Якщо будівля – пам’ятка архітектури, ми укладаємо охоронний договір. У такому договорі ми повідомляємо, що будівля – пам’ятка архітектури, інформуємо, що можна робити у будинку, які заходи вжити, щоби підтримати будівлю у технічному стані.

Резонанс

Про будинок на вулиці Ольги Кобилянської, 12.

Після публікації в додатку "Місто" за минулий четвер ЖРЕП №9 направив у будинок №12 майстрів для огляду за вказаними скаргами.
Мешканка будинку Тетяна ПРОЦЕНКО каже, що після виходу публікації протягом 20-ти хвилин горищем ходив майстер. "Потім нам повідомили, що почистили ринви. Цікаво, як за 20 хвилин почистили 150 метрів ринви?" – дивується жінка.
У відділі охорони культурної спадщини міськради повідомили: "Цей будинок, як і майже всі будівлі на вулиці Ольги Кобилянської, – пам’ятка архітектури. Вмонтовувати кондиціонер тут не можна було. Нині департамент житлово-комунального господарства розробив положення про встановлення технічних елементів та пристроїв. На жаль, такі речі складно контролювати, бо часто технічні пристрої встановлюють самовільно. Демонтажі здійснюють на підставі рішень комісій райвиконкомів чи за рішеннями судів. На жаль, ця контролююча служба – також слабенька…"


Якщо ви живете у старому будинку і він потребує допомоги, розкажіть нам про це, зателефонувавши за номерами телефонів: (0372) 58-94-84, (050) 37-47-939.

Продовження теми та коментарі про попередні публікації – у наступному номер "МБ"