Садок обігрівають дровами, а воду носять відрами

У дитячому садку №2, що в мікрорайоні Ленківці, досі пічки палять дровами та вугіллям. Воду качають ручними помпами і носять відрами. Це єдиний дошкільний заклад у місті, де немає централізованого опалення і води.

Дитсадок розташований у колишній хаті місцевого священика. Їй уже понад 130 років. Нинішня завідувач Тетяна ЯКИМОВИЧ працює у цьому закладі 36 років. Жінка виховала три покоління ленківчан.

"Нам привозять шестиметрові кругляки"

– Працюю на п’яти посадах одночасно, а зарплату отримую лише одну, – сміється Тетяна Володимирівна, яку ми застали в її невеличкому кабінеті за складанням меню. – Я і завідувач, і завгосп, і методист, і лікар, і медсестра. Займаюся продуктами харчування, заняттями у групах, здоров’ям дітей… Влітку, коли інші завідувачі відпочивають, турбуюся, як забезпечити садок дровами та вугіллям на зиму. Потрібно на рік 15 кубічних метрів дров і 15 тонн вугілля. Нам привозять товсті шестиметрові кругляки, з якими треба щось робити. Батьки складаються і винаймають за гроші людей, які ріжуть та рубають колоди на дрова. У нас є навіть посада опалювача. Цей чоловік щоранку, до приходу дітей, розпалює пічки. Батьки вже давно хотіли провести газ до садка та збудувати котельню, адже неподалік є газопровід. Та не можемо отримати дозвіл: приміщення дерев’яне і дуже старе.

У садку також немає води. Працівниці вручну качають її помпою і носять відрами на кухню та в групи. Наливають в умивальники і великі каструлі. Діти ківшиками зливають у туалетах. Узимку треба постійно стежити, щоби вода в колонці не замерзла.

– Цього року ми вирішили нарешті провести воду на кухню та в групи, – ділиться радісною новиною Тетяна Володимирівна. – Батьки вже зібрали гроші, придбали умивальники тощо. У підвалі зробимо колонку, звідки вода надходитиме до приміщення. Один із батьків, який займається сантехнікою, пообіцяв все зробити безкоштовно. Ленківчани готові на все, щоби садок не закрили і не треба було возити дітей до міста.

"Діти не хворіють і мають хороший апетит"

Тетяна Володимирівна показує садок, де у двох групах зараз перебувають 70 дітей, хоча він розрахований на 40. "Приходять молоді батьки, які виховувалися у нас, і слізно просять взяти їхню дитину, а я не можу відмовити, – пояснює. – Хоча всіх неможливо прийняти. Дітей у Ленківцях дуже багато – вистачило би на шість груп".

Нещодавно Тетяна Володимирівна відзначила 36-річчя своєї роботи в садку. Прийшла сюди ще після закінчення математичного факультету ЧНУ. "Няня як побачила мене, аж долонями сплеснула: "Ти така молода, довго не витримаєш. Тут дуже важка, гризотна робота", – пригадує, сміючись, Тетяна Володимирівна. – Але я поступово втягнулася, звикла до дітей. Сподобалися спокій, тиша, екологія…Згодом мені пропонували перейти в міську школу вчителем математики. Та мені не хотілося нічого змінювати. Два роки пропрацювала вихователькою, а потім мене призначили завідувачем".

– О 08.00 я вже в садку. Йду звідси о 19.00-20.00, – розповідає завідувач. – Чоловік жартує: "Навіщо тобі додому приходити, могла би вже спати в своєму садку". А я за роботою забуваю про все. Коли буваю на курсах підвищення кваліфікації і нас водять до сучасних дитячих закладів, то в мене щемить серце. Думаю собі, чому наші діти не мають таких умов. Зате вони постійно перебувають на свіжому повітрі, навіть сплять при відкритих дверях. Тому рідко хворіють. Територія садка займає півгектара. Дітям є де гратися. Після прогулянки вони мають прекрасний апетит – усе з’їдають, ще й добавки просять. Тут збудувати б дитячий заклад санаторного типу. Кращого місця не знайти.
Тетяна Якимович уже на пенсії, але продовжує працювати. "Батьки просили мене залишитися, – пояснює жінка. – Зрештою я не уявляю життя без дітей. Начальник міського управління освіти Валентина Малишевська сказала, що піду на пенсію після того, як відкрию новий садок. Ось я і чекаю…"

Проводжаючи нас до автобусної зупинки, Тетяна Володимирівна показує на два лелечі гнізда на стовпах біля огорожі садка. Звідти виглядають і клекочуть молоді птахи: "Як бачите, дітей у нас буде багато…" – сміється.
Надія БУДНА

Що планують

Сучасний заклад на 180 дітей

Уже протягом 10 років йдеться про будівництво нового дитячого дошкільного закладу в Ленківцях.
Неодноразово сюди навідувалися комісії й оглядали територію.
Розглядали питання про переведення садка у приміщення місцевої школи №40. Проти такого рішення виступили і завідувач Тетяна Якимович, і депутат міськради від мікрорайону Любов Сорохан. Адже поблизу школи є кладовище, що може негативно позначитися на психіці маленьких діток.
Як повідомили в управлінні освіти міської ради, виготовлена проектно-кошторисна документація на будівництво нового садка в Ленківцях. Він розміщуватиметься на території теперішнього. Це має бути сучасний заклад на 180 дітей зі спортивним та музичним залами, літнім садом.
Орієнтовна вартість – 13 мільйонів гривень. Поки що таких коштів у міському бюджеті немає. Цього року будівництво садка не розпочнуть. Хоча в управлінні запевнили, що це питання є в найближчих планах мерії.

З історії
Дерев’яний будинок, де розташований дитячий садок №2 у Ленківцях, збудували 1880 року. В ньому до 1940 року проживав місцевий священик. Пізніше в цій садибі розміщувалися фельдшерський пункт і початкова школа. 1953 року тут відкрили дитячий садок. Він діє й досі. У садку виховуються 70 дітей, працюють 15 осіб. Є гуртки вишивки і в’язання, екологічний.