У місті – наплив туристів

З початку літа туристів у місті значно побільшало – й іноземців, і з інших регіонів. Кореспондент "МБ" поспілкувалася з ними і з’ясувала, що туристів найбільше дивує у Чернівцях.

"У Чернівцях знайшов свій родинний дім"

Веніаміну Давидову – 54. Він сидить за столиком на літньому майданчику. Тримає у руках документи і фотокартку. Більшу частину життя чоловік прожив у Ізраїлі. Проте народився у Чернівцях. Тут жили його мати та бабуся.

– У готелі в Чернівцях живу вже шість днів, – каже ламаною російською чоловік. – Якщо знадобиться, буду тут ще довше, але з’ясую все, що стосується моїх витоків та історії родини.

Першого ж дня пішов до обласного архіву, щоби знайти хоч якусь інформацію про свою родину. Проте там знайшов небагато документів.
У чоловіка залишилося родинне фото із зображенням родичів у Чернівцях.

– На фотографії – я з батьками перед від’їздом до Ізраїлю. Це фото – єдиний зв’язок з Україною, – каже чоловік.

"Своїм німецьким родичам готую бануш"

Веніамін Давидов – далеко не єдиний турист, який шукає своє коріння у Чернівцях.

Дорогою до редакції зустрічаю двох жінок віком приблизно 40-50 років у кросівках та джинсах. Вони фотографують кручені бані Свято-Миколаївської церкви на вулиці Руській. "Good morning", – вітаюся англійською, щоби перевірити, якою мовою краще спілкуватися. Жінки відразу ж відреагували. На наступні мої запитання англійською відповідали стримано.

– Приїхала до Чернівців не вперше, – каже Анна Шнайдер із Берліна. – Тут народилася моя мама.

– Цього разу я вже й не заходила до будинку рідних, – каже Анна. – Там живуть інші люди. Впустити мене до будинку вони не захотіли.
Анна Шнайдер каже, що за останні десять років Чернівці дуже змінилися.

– Приємно здивували зміни на вулиці Ольги Кобилянської. Її ремонтують та насадили нові дерева. Крім того, тут є чимало місць, щоби поїсти. Під час екскурсії не бачили жодного фаст-фуду, а поласували буковинськими стравами, – розповідає Анна. – Я й сама вмію готувати бануш. Готую його своїм німецьким родичам.

На Центральній площі помічаю молодих людей із рюкзаками на плечах, які спілкуються російською та обговорюють звучання "Марічки". Допомагаю їм відшукати так звану "пьяную церковь где-то на Русской улице".

– Були на Соборній площі і бачили кафедральний собор, – каже російською турист із Києва Андрій. – А зараз шукаємо церкву з крученими куполами.

– Чернівці – дуже цікаве і прикольне місто, – зауважив Андрій. – Звернув увагу, що дві історичні пам’ятки в місті пофарбовані в яскраві кольори: кафедральний собор – рожевий, а ратуша – блакитна. Виходить, як у дитсадку.
Марина КОРПАН

Думка

Ліліана ГНАТЮК, директор турфірми "Чернівці-супутник":
– Найчастіше нашими послугами користуються ізраїльтяни та німці. Здебільшого це люди, які мають чернівецьке коріння. Вони шукають старі будинки та могили рідних. Туристи з інших регіонів України теж приїжджають, але послугами турфірм користуються менше. Вони гуляють самостійно.

Коментар

Наталія ФІЛАТОВА, директор туристично-інформаційного центру:
– Найбільше туристів приїжджає до Чернівців із Росії, Білорусі, Румунії, Німеччини, Ізраїлю, Польщі та Англії. Для них щороку розробляють путівники з картою-схемою туристичних об’єктів українською, російською, англійською та німецькою мовами. Ці путівники туристи можуть безкоштовно отримати в інформаційному центрі. Біля автовокзалу й аеропорту встановили спеціальні вказівники для туристів. 

Статистика

Кількість туристів,
які відвідали Чернівці (тис. осіб)

Офіційні дані:
2009 – 43;
2010 – 41.
Неофіційні
(результат дослідження):
2009 – 98;
2010 – до 100.