Завідувач терапевтичного відділення №1 міської поліклініки №1 Георгій Шулік обслуговує мешканців центральних вулиць: Головної, Винниченка, Кармелюка, О. Кобилянської, Кобилиці, Ольжича, Добрянського, Гоголя, Руданського, Чехова, Буковинської. У районі саме цих вулиць лікар відзначає найчастіші випадки захворювання на бронхіти, ГРЗ, бронхіальні астми. А все – через велику загазованість повітря. Її спричинює великий потік транспорту на вузьких вулицях.

– На обліку у нашому відділенні постійно перебуває 350 хворих на хронічні бронхіти, 70 хворих на бронхіальну астму, – розповідає Георгій Шулік. – Ці хвороби належать до групи ризику – їх вважають передраковими. Кількість хворих на ці недуги збільшується.

За словами лікаря, загазованість найбільше вражає легені. Але оскільки організм – єдине ціле, це згодом спричинює розлади серцево-судинної та центральної нервової систем.

– Від вдихання забрудненого повітря страждають не лише люди з патологіями дихальної системи, але й хворі на алергію та гіпертонію, – додає Георгій Шулік. – Особливо чутливі до дії шкідливих речовин люди літнього віку та курці. Найбільше загазованість дається взнаки у спеку, коли на вулицях пил. Тому було би добре, якби вулиці поливали частіше.

Приблизно о 18.00 до кабінету Георгія Миколайовича заходить чоловік.

"Перепрошую, що перериваю вашу бесіду, але мені тільки підписати", – звернувся до лікаря і поставив на стіл папірець. Пояснив: "Оформляю путівку на санітарно-курортне лікування. Хочу втекти з цього задушливого міста".

Відвідувач – Василь Горюк – ліквідатор аварії на ЧАЕС. Пережив чотири операції.

– Крім іншим недуг, страждаю від хронічного захворювання легень, – скаржиться Василь Миколайович. – Тому дуже важко переношу задуху у місті. До того ж, живу не у зовсім екологічно чистому районі – на вулиці Руській, біля Гравітону. Район – густонаселений, з інтенсивним рухом транспорту. Висидіти у квартирі на восьмому поверсі неможливо. "Надихатися" свіжим повітрям вирішив у санаторії.

Загазованість вимірює обладнання за 50 тисяч

Загазованість у Чернівцях вимірюють на трьох постах спостереження за забрудненням атмосферного повітря: на вулиці Заводській, 34, Головній, 265, та Ольги Гузар, 1. В один із них – найновіший (на вулиці О. Гузар) – ми навідалися.
Помітили "літачок", прикріплений на даху приміщення.

– Цей прилад зі встановленими датчиками вимірює швидкість і напрям вітру, – пояснила заступник начальника Чернівецького обласного центру з гідрометеорології Людмила РИБАК. – Також на постах вимірюємо тиск, температуру повітря, здійснюємо проби на шкідливі речовини в атмосферному повітрі.

О 19.00 спостерігач за забрудненням навколишнього середовища Михайло СМОЛІНСЬКИЙ ввімкнув обладнання. У приміщенні загуділо. А в пробірках із жовтими гранулами на одному із приладів "закипіла" якась рідина.

– У пробірки надходить повітря, – розповіла Людмила Рибак. – Потім воно 20 хвилин проходить по поглинальних трубках. Вони заповнені спеціальним розчином, який допомагає виділити з атмосферного повітря шкідливі речовини. Після цього трубки замінюють новими, а старі відправляють на аналіз до лабораторії центру з гідрометеорології. Там проби обробляють, аналізують, дані архівують та відправляють в електронному режимі до Києва.

– Загазованість повітря на пості вимірюють чотири рази на добу, – додає Михайло Смолінський. – Двічі (о 07.00 та о 19.00) заміри роблю я. Двічі (о 01.00 та о 13.00) обладнання вмикається в автоматизованому режимі. Пост не працює тільки у неділю та у святкові дні.
Вартість обладнання у пункті вимірювання загазованості сягає приблизно 50 тисяч гривень. Лише один прилад – газоаналізатор – наприкінці минулого року купили за 17 тисяч гривень. Також часто виходять із ладу поглинальні трубки (вартість однієї з них – 100 гривень).

Речовина-алерген перевищує норму в 1,5-2 рази

На постах спостереження за забрудненням повітря вимірюють наявність у повітрі важких металів, зокрема бензопіролу. Проби беруть двічі на день.

– Через перенасичення повітря важкими металами непокоїтися не варто, – заспокоїла Людмила Рибак. – Їхні показники у 10 разів нижчі за гранично допустиму концентрацію. За 35-років моєї служби вони ще жодного разу не перевищували норму. Загалом ситуацію із загазованістю в місті можу охарактеризувати як стабільну. Гранично допустиму концентрацію у Чернівцях найчастіше перевищує така речовина, як формальдегід. Причому суттєво – у 1,5-2 рази. Ця речовина сприяє розвитку алергійних захворювань, може викликати утворення злоякісних пухлин. Найбільше її в повітрі теплої пори року – із весни до осені. Формальдегід потрапляє в атмосферу під впливом сонячної радіації.
За словами Людмили Рибак, раніше у повітрі Чернівців були й інші речовини – хлористий та фтористий водень. Вони здатні викликати значне подразнення слизової оболонки. 2011 року спостерігається значне зниження концентрації цих речовин.

– 1976-1990-х, 2002-2004-х років виявляли значно вищу, ніж нині, концентрацію пилу у повітрі, – зазначила Л. Рибак. – Нині за допустимої концентрації 0,15 мг/м куб. її показники – лише 0,1 мг.

Спрогнозувати стан загазованості на майбутнє складно.

– Річ у тому, що шкідливі викиди в повітря мають несистематичний характер, – підсумувала Людмила Рибак. – А покращити стан загазованості у місті можна, лише вирішивши проблему з автотранспортом, зокрема зменшивши його кількість у центральній частині міста.
Олеся ДЛУЖАНСЬКА

Коментар

Дмитро ЗАБУДЬКО, завідувач сектора екологічного контролю за використанням та охороною атмосферного повітря Державної екологічної інспекції в області:

– 80-90% загазованості спричинює автотранспорт. На центральних вузьких вулицях Чернівців – найінтенсивніший рух автотранспорту, а відповідно – дуже слабка вентиляція і найбільш забруднене повітря у місті. Інспекція не може притягти водіїв автотранспорту до відповідальності за забруднення навколишнього середовища. Це можна було зробити лише до 2008 року. Нині водієві достатньо пройти технічний огляд.
Великих забруднюючих підприємств на Буковині немає. Значних промислових викидів у повітря також. З проблемою промислових викидів у повітря стикається Садгірський район Чернівців. Загазовують повітря такі підприємства, як ВАТ "Мамалигівський гіпсовий завод", "Чернівецький олійно-жировий комбінат", "Машзавод", цегельні заводи.
Ці та їм подібні підприємства повинні мати дозвіл на викиди забруднюючих речовин у повітря. Якщо вони працюють без нього або якщо викиди перевищують встановлені норми, на підприємства накладають штраф – від 85 до 136 гривень на посадову особу. Крім того, порушники відшкодовують збитки, завдані державі. Їхній розмір залежить від потужностей підприємства, виду та кількості викидів у повітря. 

Статистика

За даними Держкомстату за 2010 рік, найбільш екологічно чистими є Чернівецька, Житомирська, Рівненська, Тернопільська та Волинська області.
Найбільше викидів у повітря у Дніпропетровській, Донецькій та Запорізькій областях.
За минулий рік на Буковині зафіксували викиди у атмосферне повітря 800 тисяч тонн діоксиду вуглецю та 44,5 тисячі тонн інших забруднюючих речовин.

Поради
Як вберегтися
від загазованості
 Намагайтесь якомога менше часу проводити на вулицях (наприклад, на зупинках).
 Щодня робіть вологе прибирання кімнат, провітрюйте їх.
 Частіше виїжджайте на природу. Переїдьте під час спеки на дачу.
 Один раз на два роки обов’язково зробіть флю­орографічне обстеження. Якщо ви належите до групи ризику, робіть флюорографію раз на рік.
 Хворі на хронічні обструктивні захворювання легень та бронхіальну астму у най­спекотніший період мають приймати профілактичні ліки.
 Щоби полегшити дихання, пийте чаї та настої з трав, які зміцнюють імунітет.
 Ті, хто працює з газовими установками, на бензозаправках тощо, повинні використовувати респіратори та інші засоби захисту.