Авто | Нерухомість | Робота
RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець Вхід через ВКонтакте
Головна | Приватні оголошення |Приватні оголошення Тури з Чернівців | Історія успіху | Історія успіху Афіша | Пропозиція тижня | Послуги | Журнал "Давай Одружимось!" |
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Здоров'я | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео | » Новини читачів |
"Якби не мої кізочки, не витягнула б це важке життя", – 76-річна чернівчанка Марія Юркевич повільно іде парком Шиллера, що за університетською бібліотекою. За бабусею, вдягнутою в синій літній халатик та чистенький фартух, біжать дві кози – чорна і біла.

– Пенсію маю 905 гривень. Цього вистачає на комунальні послуги і хліб. А замість ліків маю козяче молочко. Та й самі кізочки не дають нудьгувати мені, старенькій…

Марія Тодорівна має невеличкий будинок зі зручностями, сарай, клаптик городу і гарне подвір’я з двома столиками. До Театральної площі їй іти хвилин сім. Але у місто жінка виходить раз на місяць – купити продуктів.

– На дорогу квартиру, на золото не проміняю свій будинок і кіз, бо це моя стабільність, – каже жінка і сміється. – Лишайтеся трохи зі мною – будете пасти кіз, подоїте їх…

"Діти називають кіз псами"

Білу козу звати Білка Рогата, чорну – Чорнушка. Вони біжать за мною і Марією Тодорівною. Пасуться там, де зупиняємося. Кіз чернівчанка випасає щодня – зранку і ввечері у парку Шиллера. Доки вони пасуться, господиня косить сіно.

З жінкою сідаємо у затінок під дерево. Кози пасуться за п’ять метрів від нас.

– Трьох синів поховала. Один воював в Афганістані, інший у Чечню потрапив, а третього у Чорнобиль забрали 1986 року. Немає і мого діда, чоловіка мого… Донька живе в Іспанії, – Марія Тодорівна говорить спокійно, але руки міцно стискають палицю. – Маю онуків і правнуків, але бачимося рідко… Оці мої кізочки – втіха. Сусід не один раз запитував, з ким я розмовляю у парку чи вдома на подвір’ї. А то Білка Рогата і Чорнушка мене слухають. Ця худоба не говорить, але очима дивиться так, що і слів не треба.

Кіз Марія Тодорівна тримає з кінця 1960-х, але люди у парку досі не звикнуть. Молодь сміється, хлопці бігають за козами і жартома мекають. "Діти кіз бачать лише по телевізору, тому думають, що то великі пси, – каже бабуся. – Малеча любить гладити мою худобу, годувати з рук зірваною травичкою".

На жаль, кіз люблять не всі. Три роки тому п’яні молодики задушили чотирьох – нібито помстилися за те, що Марія Тодорівна викликала вночі міліцію до парку. За декілька днів знайшла у сараї кіз мертвими.

Через дві години Марія Тодорівна гукає своїх кіз, і ми йдемо додому. Під будинком голосно чути телевізор, який жінка залишила працювати.

– Маю раз на тиждень забаву – дивлюся політику в п’ятницю, – вигукує жінка і сплескує у долоні. – Як ті політики себе гадять і навіть не соромляться. Буває розізлюся на той цирк, перемикаю на серіал, але потім знову вмикаю – треба знати кінець комедії. Іноді дивлюся і відчуваю, як під хустиною волосся дибки стає. Мені 76 років, а я такої влади не пам’ятаю. Он додали 14 гривень до пенсії і вже гуляють перед людьми. Та що там ті кілька гривень – на півтори буханки хліба? – розмірковує бабуся. – Політики дограються – їх винесуть на горгошах. Геть осоромилися… Ну, про це говорити, он дивіться – через паркан заглядає Білка Рогата. Ну, що ти, Білко, чого дивишся? Баба тут, іди у сарай, і ми зараз будемо тебе доїти…

Замість ліків – трав’яний чай на молоці

У сараї темно, відчувається запах гною, під ногами бігають цуценята. Песики так верещать, що не чути слів бабусі. "Це вони хочуть свіжого молока", – каже жінка і дає мені синій старенький халат. Сідаю на маленький стільчик, кладу літровий кухоль і беруся за тепле уже вимите вим’я кози. Бабуся тим часом дає Білці Рогатій овес. Уже з першого руху в кухоль прискає молоко. Але за декілька секунд коза починає метушитися – лякається чужої людини. Господиня не може заспокоїти козу і далі доїть сама. Удвох ми надоїли літр молока. Виходимо з сараю.
Вдома господиня проціджує молоко через марлю і наливає у горнята. Роблю ковток. На смак молоко солодке, як розтоплене морозиво. І жодного неприємного присмаку.

– Дуже смачно! – кажу я. – А раніше думала, що козяче молоко має неприємний запах.

– Та ні! – заперечує жінка. – Моє молочко смачне. Навіть діти залюбки приходять попити, батьки їм купують парне молоко. Коров’яче молоко коштує вісім гривень за літр, козяче – дорожче. Я беру п’ять гривень за півлітра і маю собі на буханець хліба, – пояснює жінка. – Нічого казати, три з половиною літри молока на день – і маю, що поїсти і продати.

Марія Тодорівна кип’ятить воду і заварює чай. Чай натуральний, із трав. На веранді сохне акація, у скляних банках є ромашка, м’ята та інші трави. Ми заварюємо ромашку із м’ятою і за кілька хвилин додаємо до міцної заварки козячого молока.

– Працювала офіціанткою, тож зараз у нас буде гарний парад, – бабуся розкладає сервіз на маленькому металевому столику, вкритому клейонкою. У горнятка, які нагадують маленькі амфори, порівну наливає заварки і свіжого молока. – Була не лише офіціанткою, але і вахтером, прибиральницею… Маю 49 років, 11 місяців, 1 день і навіть ще вісім годин стажу! Сміх! Це сміх – мені не зарахували до 50 років стажу один день, бо якусь печатку колись хтось не так поклав, а тієї контори уже немає!

"Куди я без своїх кізочок?"

Випивши горнятко смачного чаю, ми продовжуємо бесіду. Трав’яні чаї жінці замінюють ліки. У 76 років вона не приймає жодних медикаментів і не пригадує, коли востаннє була у лікарні. Якщо почувається погано, споживає настоянку із серцевинки грецького горіха.
На молоці жінка готує манну, кукурудзяну, рисову каші.

– Усе маю своє, – каже жінка і наливає ще одне горнятко чаю. – Ще маю п’ять курочок і півника. А у великі магазини ходжу раз на місяць – закуповую крупи.

На прощання бабуся дає мені півлітра козячого молока і квіти. Підходжу до хвіртки і помічаю на розі хати десяток мішків.

– Що у мішках тримаєте? – запитую.

– 700 гривень назбирала на ці мішки. Купила цемент і річковий пісок. Робитиму ремонт. Днями почну здирати зі стін стару штукатурку, – каже жінка і стукає палицею по стіні. – Робітникам не довіряю, бо кожні десять хвилин ідуть на перекур. У наш час, як і всі, покладаюся лише на себе. Ну, і ще на своїх кізочок, бо від них і гроші на ремонт, і розрада, і смачна здорова їжа. Куди я без своїх кізочок?
Валерія Чорней
Рейтинг:
(голосів: 1)
13-06-2011, 10:40
Коментарів 0 Переглядів 1333

загрузка...
Неефективно освоїли бюджет: на Буковині та Кіровоградщині знайшли порушень на 150 млн грн
За результатами аудиту, Чернівецька область неефективно використала кошти освітньої субвенції з держбюджету
Медовий спас: у церквах Чернівців освятили воду, квіти і мак - фото
У цей день починається Успенський піст, що триватиме два тижні
У мерії Чернівців розповіли, коли у школах міста проведуть лінійки до 1 вересня
Школи мають самостійно визначитись із днем проведення урочистостей, вважають в управлінні освіти
Популярне Коментують
• Новини
Ти гі…но, нє – ти: прийшов сторож і всіх вигнав. Блог Мостіпаки
Про головні політичні події минулого тижня - у блозі Олександра Мостіпаки
загрузка...
Зберегти тепло допоможуть котли від "ІнсталПро" (на правах реклами)

Кожен власник будинку чи квартири прагне зменшити витрати на опалення та гаряче водопостачання власного житла
ТОВ "Бібі фешн" запрошує на роботу (на правах реклами)

У зв’язку з розширенням виробництва ТОВ "Бібі Фешн" оголошує додатковий набір на посади
ЧТЕІ КНТЕУ – понад 50 років на ринку освітніх послуг Буковини (на правах реклами)

Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету – заклад вищої освіти, який функціонує на ринку освітніх послуг Буковини понад 50 років
Святкуємо день народження Фірмового магазину в Чернівцях (на правах реклами)

Ми запрошуємо Вас на День народження! 21 липня виконується рівно рік із моменту відкриття магазину! Приходьте на святкування на 9:00 і пориньте в атмосферу знижок та драйву
Канікули з користю: комп'ютерний табір від "ШАГ" (на правах реклами)

Мала Комп’ютерна Академія “Шаг” дає прекрасну можливість поєднати приємне з корисним навіть улітку. Мова йде про 11-денні ненав’язливі заняття, що проходять у захопливій ігровій формі.
Готуй тіло до пляжу: пропозиції у Чернівцях (на правах реклами)

Літо… Сонце… Море… Період відпусток уже розпочався. Нарешті настав час перепочити від повсякденних турбот і побалувати себе приємним відпочинком на березі річки, моря чи океану
Привітання з Днем конституції від "Сварог Вест Груп" (на правах реклами)

Щиросердечно вітаю із Днем Конституції України!
Болить горло? Їжте морозиво
Це хороший метод тимчасового знеболення
Рубрика здоров'я ...