Зрізане деревце, з якого здіймаються вгору кілька гілок, навряд комусь здасться унікальним. Особливо серед того різноманіття дерев у Сторожинецькому дендропарку (аж 914 видів). І все-таки воно має історичну цінність.
– Це "онука" верби, посадженої самим Кобзарем, – розповідає завідувач дендропарку Уляна РУБАН. – За свідченнями очевидців, коли Тарас Шевченко їхав на заслання до Казахстану, в Україні на дорозі підібрав гілочку верби і посадив її там, де відбував покарання. Деревце прийнялося. Згодом його гілку передали до Стрия, а з верби, яка виросла вже у Стрию, – до Сторожинця. Три гілочки посадили у вигляді арки, проте з них прижилася тільки одна. З 1969 року вона росте у Сторожинці.
– Спочатку вона мала аж чотири вершечки, але через сильні вітри та снігопади всі вони загинули, – каже жінка. – Та, як символ невмирущості постаті Тараса Шевченка, з пня вгору здійнялися нові гілочки. Обабіч них саме насіялось та виросло нове деревце.
Нащадки сторожинецької верби вже ростуть на подвір’ях шкіл Києва. 100 гілочок-саджанців передали киянам працівники Сторожинецького лісового коледжу. Ще вісім виростили для себе. Їх планують посадити на місці старої верби, коли її зріжуть.
– Поки що не можемо посадити саджанці, бо вони ще маленькі, – ділиться завідувач дендропарку. – Боїмося, що хтось їх випадково скосить. Стару вербу зріжемо, залишивши тільки те деревце, яке росте біля неї. Обирали не нове місце, бо до старого вже звикли відвідувачі дендропарку. Під час екскурсій школярі та гості міста приходять сюди, щоби поглянути на "живого нащадка" верби Шевченка.
Іншої думки директор лісового коледжу Богдан САВЧУК. Він вважає, що, якщо зрізати пень і посадити нове дерево, воно втратить свою історичну цінність:
– Та й ніхто не повірить, що така молода верба має стосунок до Кобзаря.
Верба Шевченка (так її називають працівники коледжу і дендропарку) не вирізняється на фоні інших дерев. На ній немає таблички із написом. Вона не обгороджена.
– Боюсь, що, якщо встановити обабіч неї лави, верба довго не проживе, – пояснює Уляна Рубан. – Судячи з культури молоді, дерево зламають і "обгадять" територію.
Олеся ДЛУЖАНСЬКА
