Як захистити майно, нажите у шлюбі

Згідно з Сімейним кодексом (СК) України, єдиною можливою формою шлюбу, яку визнає нині закон, є цивільний шлюб.

– Після прийняття СК ми опинилися в такій ситуації, коли, з одного боку, не визнаємо фактичні шлюбні відносини як одну з форм офіційного визнання співжиття чоловіка і жінки без його реєстрації у встановленому законом порядку, а з іншого – у галузі майнових та аліментних прав та обов’язків такий вид відносин є законним і визнається державою, – роз’яснює Володимир Никифорак, генеральний директор юридичної компанії "Лідер". – Проблема визнання фактичних шлюбних відносин ускладнюється ще й тим, що в разі потреби особи не зможуть підтвердити фактичний шлюб свідченнями свідків або навіть спільною заявою "чоловіка" та "дружини". В суді зазначені докази не мають доказової сили. Проте майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. Таку позицію законодавця важко зрозуміти, оскільки механічне застосування цього підходу для будь-яких фактичних шлюбних відносин може призвести до непередбачуваних правових наслідків.

– Про які непередбачувані наслідки йдеться?

– Труднощі можуть виникнути у разі швидкого розпаду тимчасового й нетривалого фактичного шлюбу. До того ж, можуть виникнути проблеми через неможливість визначити момент, з якого власне виникає фактичний шлюб. Також здається недостатньо обгрунтованим зміст ст. 74 СК України щодо ситуації, коли одночасно існують обидва шлюби: і законний, і фактичний. Так, у судовій практиці досить часто трапляються спори, коли один з учасників фактичних шлюбних відносин протягом тривалого часу мешкає з другою особою. Крім того, навіть якщо чоловік і жінка пізніше зареєструють шлюб, що часто відбувається при народженні спільної дитини, майно, набуте ними за час спільного проживання, але до реєстрації шлюбу, не визнається спільним майном подружжя (ст. 57 СК).

– Яким чином кожен із подружжя, яке офіційно не зареєстроване, може захиститися?

– Аналізуючи судову практику, змушені констатувати, що майнові права учасників позашлюбних відносин можуть бути захищені тільки нормами цивільного права, зокрема про спільну часткову власність. У разі, коли мирних шляхів поділу майна не знайдено, потрібно переконати суд у тому, що це майно є спільним. Для цього буде недостатньо довести основні юридичні факти: проживання жінки та чоловіка однією сім’єю; набуття ними майна під час спільного проживання; відсутність письмового договору між ними, який по-іншому врегульовує майнові відносини фактичного подружжя.

Потрібно також довести факт придбання конкретного майна за кошти або внаслідок трудової участі чоловіка й дружини. Однак практика свідчить, що зробити це досить складно.

Найпростішим, але не завжди дієвим способом доказу є свідчення свідків. Так, аргументами можуть бути відомості про те, що один з учасників фактичних шлюбних відносин за період спільного проживання не мав достатньо коштів для придбання або покращення майна без залучення коштів іншого. Більшу доказову силу мають документи, які можуть підтвердити наявність заробітку чи іншого доходу, отримання кредиту в банку на ім’я одного або обох учасників фактичного шлюбу, договори про позику або документи, що підтверджують витрати на спільне майно.

Досить поширеною також є ситуація, коли майно, придбане за спільні кошти, оформлене на одного з членів подружжя. Якщо при зареєстрованому шлюбі це не має юридичного значення, то за умов фактичних шлюбних відносин воно має досить велике значення. Відповідно до закону, майно, яке було оформлене на одного з учасників позашлюбних відносин, є винятково його власністю. Друга сторона права на таке майно не має, доки не доведе, що воно є спільною власністю. Вихід з такої ситуації: оформляти майно "на двох" у спільну часткову власність. Так, наприклад, у договорі купівлі-продажу слід зазначати одразу двох покупців, тоді кожному з них належатиме відповідна частка майна.

Якщо розмір часток у договорі не вказано, то на підставі ст. 357 ЦК України вони вважаються рівними. Таким чином, право кожної сторони на частку спільно нажитого майна закріплюватиметься в документах (договорах, свідоцтвах про право власності тощо). І у разі виникнення спору додаткові докази вимагати не будуть. Більше того, договірний спосіб упорядкування відносин між фактичним подружжям є чи не єдиним способом захисту прав та інтересів його учасників. Так, фактичні чоловік і дружина можуть укладати між собою угоду про поділ спільного майна, а також угоди про порядок володіння, користування, розпорядження таким майном та про поділ доходів від використання спільного майна. 
Марина Карасьова