Ногу, відрізану кущорізом, прижили завдяки лікарям

Підклавши під покалічену праву ногу дві подушки, мешканець села Слобода-Комарівці Сторожинецького району Олексій Сороцький дивиться у вікно, де видно, як веснують сусіди. Біля ліжка притулилися милиці.
– Оце виходив на прогулянку і тепер відпочиваю, бо багато ходити не можна – ще не час, – каже 29-річний хлопець. – Радий, що можу вже рухати пальцями, хоча іноді нога трохи опухає, видно, через те, що багато п’ю води.
Олексій демонструє нам, наскільки володіє пришитою київськими нейрохірургами ногою. Колір її мало чим відрізняється від здорової. Проте нога перебинтована та скріплена обручами з нержавіючого металу. Хлопець дивиться на свою ногу і досі не вірить, що майже два з половиною місяці тому вона трималася на одній шкірочці.
Сталася трагедія 14 лютого (“МБ” повідомляв про це в номері від 28 лютого) біля залізничної колії поблизу села Слобода-Комарівці Сторожинецького району. Тоді група робітників, серед яких був і Олексій Сороцький, очищувала приколійну смугу від кущів.
“Операція тривала понад п’ять годин”
– Якби знав, що таке трапиться, взяв би відгул – мав їх аж два тижні, – згадує він. – Того дня пополудні я посковзнувся на мокрому листі і з верху насипу впав прямо під пилу кущоріза, яким працював мій товариш. Побачив лише, як бризнула кров. Хлопці миттю зателефонували до райлікарні і до мого племінника Миколи, який легковиком доставив мене до райцентру. Я сам тримав відрубану майже повністю ногу. Пізніше лікарі сказали, що збереглася якась важлива судина, через яку і вдалося приживити кінцівку.
– До Києва добиралися десять годин, бо була ожеледиця зі снігом і туманом, – продовжує Олексій. – До інституту прибули о пів на п’яту, а вже через 15 хвилин почалася операція, яка тривала понад п’ять годин. Потім півтори доби лежав у реанімаційному відділенні. А на 21-ий день мені прикріпили до ноги апарат Борисова. Якби не державне забезпечення ліками, не зумів би обійтися власними коштами. Скажімо, у добу використовували 16 баночок глюкози вартістю 150 гривень одна. Тисячу гривень коштувавала ампула обезболювального препарату. Одне слово, давали мені найефективніші ліки.
“Неушкоджений нерв був у клаптику шкіри шириною до п’яти сантиметрів”
– Ми хвилювалися, чи приживеться відрізана нога, до якої понад 14 годин не надходила кров, – ділиться кандидат медичних наук, мікрохірург відділення мікросудинної і пластичної хірургії Національного інституту хірургії і транплантології імені О. Шалімова В’ячеслав КІРІМОВ. – Адже оптимальний термін для пришивання після нещасного випадку – до восьми годин. Ми виділили нервові пучки, артерії, судини і зшили їх. Нас вразило, що неушкодженим залишився великоберцевий нерв – він знаходився в клаптику шкіри шириною до п’яти сантиметрів. Нерв важливий тим, що відповідає за чутливість пальців і тонус судин. Без ускладнень минули сьомий, дев’ятий і одинадцятий дні – це три критичні пороги в мікрохірургії.
Олексій Сороцький вдячний і лікарям райлікарні, і київським рятівникам: мікрохірургам В’ячеславові Кірімову, Єгору Терехову і Євгену Барні. Каже, що вони творять дива.
– Одній жінці, якій чоловік відтяв дві руки і викинув в каналазацію – покарав за подружню зраду, приживили обидві кінцівки, – каже Олексій. – Чоловік від горя повісився, а дружина зі здоровими руками потім вийшла заміж за колишнього коханця.
Через місяць Олексій Сороцький знову поїде до Києва : йому відновлюватимуть сухожилля, щоби нога була пластичною. “Матеріал” братимуть зі здорової ноги. Це завершальний етап, після якого травмована нога повинна повністю відновитися. Так кажуть лікарі. Про це просить Бога мати Олексія Віоріка Дмитрівна.
– Односельчани допомагають хворому, як можуть, – каже сільський голова Марія ЛЕОНТІЙ. – Недавно за допомогою районної влади виділили йому 1200 гривень. Віримо, що він одужає і ще танцюватиме, адже брав активну участь у художній самодіяльності.
Василь Гринюк