Статки найбагаших буковинців – десятки мільйонів доларів

Другого травня столична газета “Комментарии” опублікувала рейтинг найбагатших людей Буковини. За версією видання, вісімка найзаможніших чернівчан виглядає так:

Дмитро Фірташ, голова ради директорів Group DF, яка контролює декілька компаній газо-, енерго-, хімічного спрямування (зокрема у власності є й 50% акцій славнозвісного RosUkrEnergo) – 2,4 млрд доларів.

Валерій Чинуш, керівник ТОВ “Надіна”, яке постачає нафтопродукти в область, власник готельно-туристичного комплексу “Буковина” – 45 млн доларів.

Іван Ринжук, гендиректор МТК “Калинівський ринок” – 40 млн доларів.

Михайло Гросу, контролює виробничо-комерційну фірму “Мігро”, до якої входить торговельно-ресторанний комплекс, виробництво продуктів харчування – 38 млн доларів.

Ігор Кібіч, директор фірми “Колос”, до якої входить м’ясопереробний завод, племінний завод “Євросвинка”, мережа магазинів “Колос” – 37 млн доларів.

Віктор Сідляр, директор Чернівецького машинобудівного заводу – 34 млн доларів.

Іван Семенюк, власник підприємства “Роднічок”, туркомплексу “Сонячна долина” – 26 млн доларів.

Валерій Галан, співвласник туркомплексів “Мигово” і “Легенда Карпат” – 23 млн доларів.

“МБ” поцікавився у номінантів рейтингу чи відповідає дійсності ця інформація та як вони ставляться до оприлюднення їхніх статків.
Частина опитаних утрималися від коментарів. “Інформація про статки людини – її особиста справа”, – сказали вони. Та все-таки декілька з них висловили нам свою думку.


Ігор КІБІЧ:
– Наведені цифри не відповідають дійсності. Звідки це видання наводить подібні дані, не маю уявлення. Я особисто нікому не надавав інформації про свої статки. Відтак все це сприймаю як плітки і не звертаю на них уваги. Я просто маю свою справу і займаюся нею.


Михайло ГРОСУ:
– Ми рухаємося до Європи, демократичності, відкритості. Відтак опублікування подібних даних сприймаю радше позитивно. Нехай буде. Але у цьому рейтингу згадані не всі люди, які справді повинні тут бути. У нашому краї заможних людей значно більше. Це пов’язано з особливістю розташування області, адже прикордонні зони сприяють, примушують бути успішними. Крім того й місто наше підприємливе, а люди неспокійні. Вони хочуть та вміють працювати. Тому, якщо є щось добре, то чому би про це не сказати.


Валерій ГАЛАН:
– Про те, що в мене статки нараховуються мільйонами доларів, я дізнався від третіх осіб. Наведені у публікації цифри – неправда. Вони взяті просто “зі стелі”. Якби я був власником згаданого майна, можливо ці цифри і були б більш-менш наближеними. А я є співвласником, відтак реально мої статки завищені в десятки разів.
Загалом наявність в регіоні заможних людей – позитивна річ. Але оприлюднювати приватну інформацію про особу можна лише з її згоди. І якби мене запитали, то можливо я би й розповів про мої статки.

Коментарі

“Люди повинні знати видатних бізнесменів”
Ігор БУРКУТ, політолог:
– Великі капітали в Україні робилися “під ковдрою”. Громадськість не знала багатьох з найзаможніших людей в регіонах.
Нині наша країна підходить до того моменту, коли необхідно оприлюднювати подібні рейтинги. У зв’язку із тим, що в більшості пострадянських держав економічна та політична еліта зливаються, тому суспільство повинне знати цих людей в обличчя. Інша річ, яким чином ці рейтинги створюються. На Заході вини вираховуються за офіційно оприлюдненою інформацією. А в Україні – невідомо як.
Якщо ми хочемо увійти в об’єднану Європу, то повинні і бізнес, і політику відкрити максимально. В цивілізованих державах громадськість пишається своїми видатними бізнесменами. Хочеться вірити, що й українці з гордістю називатимуть прізвища своїх видатних підприємців.

Ярослав КИРПУШКО, голова Буковинського центру реконструкції та розвитку:
– Цей список не просто не повний, він однобокий. До рейтингу потрапили люди, яких, очевидно, відбирали за певними критеріями. Тут немає представників силових, державних структур чи з бізнес-середовища, які володіють, наприклад, збутовою мережею. Переконаний, що серед них є доволі заможні люди і, можливо, з іще більшими статками. Фактично, цей рейтинг – розплата за публічність.
Поява таких рейтингів говорить про те, що багатство в Україні стає публічним. Водночас до нього в нашому суспільстві неоднозначне ставлення, бо поки що у нас не прийнято хизуватися своїми статками. Насправді, рейтинги найбагатших людей могли би стати марнославними – це гарна реклама для ділових людей.
Наведені цифри – статки у 40-45 мільйонів доларів – це не такі великі суми. Насправді – це низька концентрація капіталу в регіоні у всеукраїнському значенні. І в цьому є певний позитив: значить в нашому регіоні не високий рівень політизації та монополізації.