У неділю, 19 грудня, – одне з найбільших християнських свят – Святого Миколая. Найбільше його любить дітвора, бо вночі їй під подушку кладуть подарунки. Малеча вірить, що це робить добрий дідусь Миколай, який виконує їхні найзаповітніші бажання.
– Майже кожна українська родина має у своїй хаті на чільному місці ікону Святого Миколая-Чудотворця. Таку пошану він здобув ще за життя своєю побожністю й добротою до бідних та знедолених, яким завжди допомагав, – розповів настоятель храму Пресвятої Трійці отець Володимир ПЛІШКА. – Миколай жив за часів імператора Костянтина (ІV ст.) і був архієпископом. І хоча народився у заможній сім’ї, виріс доброю й чуйною до чужої біди людиною. Коли став священиком, почав роздавати своє майно бідним. Цікавився життям своїх прихожан і таємно підкидав їм гроші, бо вважав, що про добрі вчинки має знати лише Господь. Одного разу навіть врятував невинного чоловіка, багатодітного батька, від страти, запропонувавши взамін своє життя. Проте помилували обох. Розповідають ще про бідняка, в якого було троє доньок, яких він не міг через злиденність віддати заміж. Приданим їх забезпечив Миколай, який таємно приносив мішечки із золотом і клав їх на вікно. Так він зробив щасливими трьох дівчат.
Своїм милосердям Миколай заслужив винагороду в Бога – благодать творити чудеса. Після смерті його було визнано святим. Мощі 1087 року перепоховано у Барі (Італія). І з того часу щороку 19 грудня відзначають улюблене свято. А щоби воно і справді було добрим, виявіть милосердя до дітей та дорослих, яким потрібна допомога. Завітайте цього дня до сиротинців, будинків престарілих із подарунками. Бо найбільше щастя – це робити добро.
З давніх-давен День святого Миколая на Україні святкували весело. Завчасно готували подарунки, пекли печиво, яке називали "миколайчиками", варили пиво, запрошували музик. І звичайно ж, чекали нічного гостя – Миколу-Чудотворця, запалювали свічки, читали молитви.
За народними прикметами, якщо на Миколая іній – буде щедрий врожай хліба. Коли дощ – гарно вродить озимина. А коли мороз – буде багато городини. (Н. Будна)
