За два дні – сімдесят весіль

Рекордною кількістю обрядів розпочався весільний сезон у Палаці урочистих подій після Успенського посту. Минулих вихідних сюди прийшло 70 пар наречених.

Дощ на весіллі –
на щастя і достаток

Одночасно у палаці перебувало шість пар наречених. Їх можна було побачити скрізь: у кімнаті побажань, кімнатах для нареченого та нареченої, залі урочистих подій, фотостудії.

– Але наречені не заважають одні одним, усе чітко розписано, – запевнила директор Палацу урочистих подій Галина СОЛОГУБ. – Знаючи, що в суботу та неділю буде багато пар, ми напередодні зателефонували всім і попередили, щоби не затримувалися. Всі наречені приїхали вчасно. Запізнилася лише одна пара, а три взагалі не з’явилися. Перша пара у неділю прибула о 08.30. Незважаючи на дощ, наречені приїхали відкритим кабріолетом. У суботу була цікава пара – молодята одягнулися у стилі ретро. Наречений був у циліндрі. Зверху на його машині теж був циліндр, а на машині нареченої – фата.
У Палаці ми постелили нові килимові доріжки. Тепер у нас, наче в Голівуді: наречені ступають у вишуканих туфельках червоною доріжкою. Гостей було так багато, що вискакували металеві стрижні, якими прикріпили доріжки до підлоги.

Мама Інни Коногорової Марина, яка приїхала на весілля доньки з Італії, тішилася, що зранку випав дощ. "Це дуже добре, – каже жінка. – Навіть в Італії є таке повір’я: "Якщо йде дощ на весілля, молода буде дуже щасливою". Це також до грошей та достатку. Інна познайомилася з Павлом, коли він прийшов робити до нас євроремонт. Через місяць вони почали зустрічатися. Вони кохають одне одного – це відразу видно".



Вінок із барвінку треба зберігати все життя

Мар’яна й Анатолій Юркевичі знайомі з дитинства. Спочатку були друзями, а потім закохалися. "Було дуже важко зізнатися Мар’яні в коханні, бо вона трохи примхлива, – сміється Анатолій. – Та зрештою набрався сміливості та попросив вийти за мене заміж".

– Я нічого не мала проти того, що моя єдина донька виходить заміж за Анатолія, бо він гарний хлопець, – запевнила мама нареченої Катерина Дмитрівна. – Ми прожили з чоловіком 33 роки у злагоді та любові. Хочу, щоби і донька із зятем так прожили. Під час весілля дотримуємося всіх народних традицій. Весільні короваї пекли зі свахою. Під час цього процесу треба мати гарний настрій. Коли місиш тісто, потрібно обов’язково промовляти молитву, просити у Бога для дітей здоров’я, добра та сімейного щастя. У четвер Мар’яна приїхала в село, звідки родом, і ходила рано-вранці – до схід сонця – за барвінком. Рвала його через калач і білу хустину. Першим зустріла чоловіка, що є доброю прикметою. Частувала його горілкою і калачем. Ввечері прийшли Мар’янині подруги і шили вінок із барвінку. Його треба зберігати до кінця життя, щоби сім’ю зберегти.



Юрій Горбатюк не міг відвести очей від своєї вродливої нареченої Аліни. Зустрілися молодята у Клішківцях Хотинського району, звідки родом наречений. Аліна із Чернівців приїхала до бабусі на літні канікули. "Вона тоді ще була маленькою – навчалася у школі, а я був старшим. Чекав, доки вона підросте, – сміється Юра. – У травні цього року прийшов до Аліни додому, став на коліна і попросив перед усіма її родичами вийти за мене заміж. Усі почали плакати, я трохи розгубився. Та все закінчилося добре".

Інна та Олександр Павліки зустрічалися шість років, доки вирішили одружитися. "Так довго випробовували свої почуття, – жартує Олександр. – Хоча це було кохання з першого погляду. Але я довго чекав відповідного моменту, щоби попросити руки Інни".

– Ми вже 15 років граємо біля Палацу урочистих подій, і людям подобається наша музика, – розповів менеджер ансамблю Михайло. – У нас п’ятеро музикантів. Можемо зіграти будь-яку мелодію. Наречені замовляють різну музику. Якщо із села – то народну, міські – сучасну або із фільмів. Наших музикантів можна побачити на кожній весільній касеті.
Надія БУДНА