«Більшість навіть не уявляє, де ми буваємо і що бачимо»

Михайло БЛИСТІВ працює рятувальником вже сім років. Цю професію він обрав, ще навчаючись у школі.

– Працюємо так: добу чергуємо, три – відпочиваємо, – розповідає Михайло. – Під час чергування у нас є заняття – пожежна тактика, фізична і психологічна підготовки тощо. Протягом всього літа триває практичне навчання – фізична підготовка з рятувального і пожежного напрямків. У нашому районі виїзду розташовані такі об’єкти, як "Depo’t", "Майдан", "Турист", "Черемош", тобто великі споруди, де перебуває багато людей. Також у нас є нормативи. Наприклад, збір і виїзд за тривогою. Натискають кнопку тривоги – і рятувальник повинен швидко одягнутися, сісти в авто і виїхати за межі гаража. Це потрібно виконати менше, ніж за хвилину.

– Які обов’язки рятувальника?

– Ми виїжджаємо на пожежу або туди, де є загроза для людського життя. Виїжджаємо навіть тоді, коли кішка не може спустися з дерева або собака впав у каналізацію, зірвало вітром дах, обвалилося дерево на проїжджу частину тощо.

– Який випадок вам найбільше запам’ятався?

– Вибух у "Колосі". Ми тоді якраз чергували. Під час пожежі я завжди орієнтуюся, що потрібно робити. А тут навіть важко було зрозуміти, що сталося: навколо побиті авто, вибиті вікна у сусідніх будівлях. З’ясувалося, що вибухнув газовий балон.

– А буває страшно у такі моменти?

– Про це немає часу замислюватися. Просто оцінюєш обстановку, робиш свою справу. А усвідомлення того, що могло би статися, приходить уже після того, як зробив свою роботу.

– Які можете назвати переваги та недоліки роботи?

– Зазвичай люди думають про нашу роботу так: прийшли, поспали і пішли додому. А насправді більшість не уявляє, де ми буваємо і що бачимо. Наприклад, ми працюємо на ліквідаціях ДТП. У нас є аварійно-рятувальний автомобіль і знаряддя, щоби можна було вивільнити потерпілих. Із нами працюють психологи, з’ясовують, чи зможе взагалі людина працювати тут. Дякувати Богу, важких випадків не було, але все одно робота дається взнаки, тільки пізніше. Та й люди не дуже часто дякують рятувальникам. Трапляється, навпаки, нарікають. Якось рятували авто від пожежі і довелося виламати гаражні ворота. Коли все закінчилося, власник підійшов до нас і сказав: "Чому ви мені ворота виламали?" А іншого разу під час пожежі врятували жінку, винесли її з приміщення, "відкачали", а коли вона вийшла з лікарні, написала заяву, що ми їй двері виламали.

Віктор БОЖЕВІЛЬНИЙ,
заступник начальника
ГУ МНС України в Чернівецькій області:

– Опанувати професію рятувальника на сьогодні можна у чотирьох вузах, які знаходяться у Харкові, Львові, Черкасах та Вінниці.
Під час навчання у вузах, вже починаючи з першого курсу, хлопці проходять стажування у підрозділах. До програми у вузах також включено ази військової підготовки. Після закінчення вузу вони отримують перше спеціальне звання – лейтенант служби цивільного захисту. А ті, хто після армії вступив до вузу, мають ті звання, які їм присвоїли в армії.

Щоби працювати рятувальником, потрібно мати добре здоров’я і бути психологом. Треба бути готовим, що доведеться піднімати людей, виносити, можна потрапити у водоверть, і тебе може затягнути разом із тією людиною, яку хотів урятувати.

Проаналізувавши роботу 2008-2010 років, ми дійшли висновків, що кількість рятувальників у області недостатня. Наприклад, цього року допомагати ліквідовувати наслідки повені до нас приїжджали рятувальники із семи областей.

До теми
Маючи 25 років вислуги, рятувальники отримують пільги ветерана служби. А якщо відслужили до десяти років, мають право на 30 днів відпустки, 15 років – 35 днів, 20 років – 40, більше 20 років – 45 діб.

Зарплатня залежить від посади та вислуги. Нині в середньому рятувальник отримує 1600-1800 гривень на місяць.