"Чотири колеса везуть тіло, а два – душу людини", – сказав мені усміхнений байкер і запросив на свій мотоцикл. Сідаю, і ми відразу рушаємо. Разом із нами їде ще півтисячі байкерів з України та Росії. Швидкість, вишукані мотоцикли, сильні чоловіки… Починаєш розуміти, чому байкери називають своє хобі життям. Колона рухається до міста Заставна.

У райцентрі ІІІ Міжнародний байкерський фестиваль "Мотобуковина-2010" тривав три дні, з 30 липня по перше серпня. Тут були й екстремальне шоу, і стрибки на велосипедах в озера, і виступ гурту "Корозія металу".

"Це просто життя в кайф!"

Коли їдеш із байкерами, захоплює не лише велика швидкість, але і сам їхній настрій. Вони одягнуті в оригінальні капелюхи, шкіряні штани та рукавички, а жилетки вкриті емблемами різних байкерських клубів. Чоловіки багато жартують і дорогою "підхоплюють" перехожих дівчат. Їх легко відрізнити за звичайним одягом. А дівчата-байкери одягнуті у матроски, шкіряний одяг, а у деяких волосся оранжевого кольору…

Серед байкерів виділяється ціла сім’я – чоловік із дружиною, донька та син їдуть на мотоциклах. Вони приїхали з Тернопільщини.
– Ми всі разом катаємося на мотоциклах. Це стиль нашого життя, – каже голова байкерської сім’ї Всеволод СОКОЛОВ на прізвисько Вікінг.
Рухаючись у колоні, відразу дізнаєшся чимало прізвиськ, так байкери перегукуються між собою. Наприклад, дружину Вікінг та його діти називають "Мамкою"… Коли їдеш з байкерами, не виникає запитань про те, чи розуміють близькі їхні захоплення. Спробувавши захоплення чоловіків, жінки і самі починають "хворіти" байкерством.

Дивлюся на жилетку сина Вікінга і бачу, що вона вся вкрита значками.

– Один значок – це знак про участь в одному з байкерських злетів, – каже мені Вікінг. – А у нас із сім’єю вже майже п’ять сотень таких злетів. А взагалі з мотоциклами пов’язав своє життя з 1987 року. Щоправда, за Союзу не було такої можливості ганяти. Тоді й панків, і байкерів переслідували, а тепер ми вільні. 2000 року я зустрів байкера з Бельгії. Він їхав із Голландії до Одеси на шоу. Я подумав, що теж можу ганяти і ще й компанію збирати. Тепер маю цілу школу, де навчаю дітей їзди мотоциклами… Це і є мій заробіток, бо байкерство – дорога насолода. Тут серед нас – і бізнесмени, і хто хочеш…

Дружина пана Всеволода, дуже вродлива і доглянута жінка, каже мені: "Це наш спосіб життя, ми завжди разом і не хвилюємося одне за одного, байкерство – це просто кайф".

Колону байкерів доповнив парад ретро-автомобілів. Позаду мотоциклів рухалися невеликі оригінальні автомобілі, які прикрашали великі американські прапори та прапори з зображенням черепа. Цікаво був оформлений "Запорожець". Його трохи переробили і пофарбували у насичені блакитний та жовтий кольори.

Мотоциклісти їхали через вогонь

Проїхавши два кілометри, колона байкерів та водіїв на ретро-автомобілях зупиняється на стадіоні. Розпочинається екстремальне мотошоу – трюкова їзда та стрибки через вогонь.

Стадіон переповнений людьми. Мотоциклісти тішать трюками, які ще ніде не показували. Виступає відомий мотогонщик, каскадер Юрій Міхальчик на прізвисько Американець. Його трюки занесено до Книги рекордів України. У Заставні Юрій вирішує потішити глядачів новим трюком. Він, набираючи розгін, мотоциклом виїжджає на трамплін. Потім пролітає над двома десятками байкерських мотоциклів, які стоять у ряд. Байкери сидять на мотоциклах, а Юрій летить над їхніми головами. Трюк Юрій Міхальчик повторює декілька разів. Публіка у захваті.

Участь в екстремальному шоу взяв і 13-річний син Юрія Ілля. Разом із батьком він ганяв на своєму мотоциклі крізь палаючі картонні коробки. Цей виступ завершили ефектно – Юрій загасив вогонь шинами свого мотоцикла.

Кореспондент "МБ" на собі відчула екстремальність шоу. Мені вдалося проїхатися на одному мотоциклі разом з Юрієм Міхальчиком. Складність їзди полягала у тому, що я сиділа біля керма мотоцикла, а ноги були над його переднім колесом. Мчали з каскадером лише на задньому колесі мотоцикла! Побачити фото та прочитати про трюк із каскадером можна буде у четверговому числі "МБ".
Валерія ЧОРНЕЙ