Авто | Нерухомість | Робота
RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець Вхід через ВКонтакте
Головна | Приватні оголошення |Приватні оголошення Тури з Чернівців | Історія успіху | Історія успіху Афіша | Пропозиція тижня | Послуги | Журнал "Давай Одружимось!" |
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Здоров'я | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео | » Новини читачів |
Навесні у місті Чернівці відчутно пожвавилася стихійна торгівля. На деяких тротуарах вишиковуються цілі ряди з вистелених на асфальті газет, із яких сільські жінки одна наперед одної пропонують перехожим домашні продукти. І скільки б влада не боролася зі стихійною торгівлею, зрозуміло одне: доки самі чернівчани не перестануть купувати товар із тротуару, нічого не зміниться. Ми вирішили поцікавитися у перехожих, чому за покупками вони вирушають саме на стихійні ринки.

"Купую, бо в центрі мало ринків"
На вулиці Сагайдачного сир, сметана та овочі з рук мають попит, хоч і коштують подекуди дорожче, ніж на ринку.

– Я досить часто тут купую продукти у бабусь, – розповіла чернівчанка, яка відмовилася назватися. – Вважаю, що у центрі міста Чернівці стихійна торгівля буде існувати і далі. Адже після ліквідації ринку на площі Філармонії у тому районі немає ринку, а до вулиці Удонова не всім мешканцям зручно ходити. Особисто я купую на вулиці тому, що на ринках стоять перекупники, а не самі селяни. І що саме продають ті перекупники, невідомо. Мені здається, що у бабусь більше шансів купити справді якісні продукти з їхнього власного господарства. Крім того, ці бабусі переважно торгують на одному місці, багатьох я вже знаю в обличчя, тож знаю, хто якісні продукти продає. Деякі мої знайомі навіть домовляються з жінками і постійно купують лише в них. Трапляється, що селянки заносять молоко, сир та інше додому до людей похилого віку чи інвалідів. Дехто каже, що від того сиру чи молока пахне коровою чи "селом". А я виросла у місті, але для мене це запах натурального продукту, а не "хімії", як у магазині. Гадаю, у бабусь більш-менш надійно можна купувати продукти з городу чи саду – картоплю, моркву, яблука. А ось молоко чи сир – лише вранці, до початку робочого дня, коли селяни лише приїхали до міста. Переконана, що стихійна торгівля існуватиме, бо городяни не завжди мають час піти на базар, а бабусі торгують у зручних місцях, де постійно ходять люди. І купують у них усі – і пенсіонери, і "круті", часто біля бабусь зупиняються навіть дорогі іномарки.

– Молоко, сир, яйця та деякі інші продукти ніколи в магазині не купувала і не купуватиму, – розповіла пенсіонерка Надія Іванівна. – Там натурального нічого немає, тому беру лише у селян, які привозять до міста продукти з власного господарства. Звичайно, розумію, що продавати сир та інші продукти фактично із землі не дуже правильно. Але для мене натуральне походження продуктів важливіше. Та й на ринку "Нижньому" місця для такої продукції розташовані невдало, у глибині. А селяни продають там, де покупцям зручніше.

Подібну думку можна почути і щодо квітів. Адже нині справжні "живі" квіти, що ростуть на городі біля дому – жоржини, айстри тощо – можна знайти лише в місцях стихійної торгівлі. У квіткових магазинах продають тільки тепличні та привізні квіти, які оброблені хімічними препаратами і коштують недешево.

На базарі продати важче
Самі продавці називають різні причини торгівлі на вулиці. Мовляв, потрібні гроші, а в селі важко знайти роботу. На базарі ж, мовляв, важче продати товар.
Попри літній вік, жінки дуже мобільні, бо часто спілкуються з міліцією. Побачивши журналіста з фотокамерою, хутко починають збирати свої сумки. Почувши, що це не міліція, заспокоюються й починають скаржитися.

– Перекупники зайняли всі зручні місця, а нас женуть аж у кінець рядів, куди покупці не доходять, – скаржиться жінка з Кіцманського району. – Там треба цілий день стояти, і то не все продаси. А тут за кілька годин можна розпродати. Та і виторг у нас невеликий, отож кілька гривень віддати за місце на ринку – то вже багато.

Інша жінка чесно зізналася, що навіть не знає, скільки треба платити за місце на ринку – ніколи там не була. На вулиці продає, бо так їй зручніше.

Пенсіонерка Зоя КУРАЛИК із Кіцманського району, яка торгує по вулиці Ентузіастів, розповіла, що все життя працювала в колгоспі. Отримує пенсію 680 гривень. Щоранку із сумками продуктів дістається автобусом до міста Чернівці. На дорогу витрачає 14 гривень. За день базарування наторговує сорок гривень. Каже, що її чистий заробіток – 26 гривень.

– Нас постійно ганяє міліція. Протоколів на нас не складають, але постійно виганяють. Стоять над головою і чекають, доки ми не підемо. Торгувати на території ринку не можу, оскільки там перекупники, у них багато продукції, а в мене, так, дрібниці. – каже пані Зоя.

Ігор ДОВГАНЬ
dovgan@molbuk.cv.ua

ДЕ ТОРГУЮТЬ?
Нині стихійна торгівля не обмежується продажем продуктів бабусями із прилеглих сіл. Торгують також: квітами (на вулицях Комарова, Ватутіна), будматеріалами і запчастинами (на вулицях Калинівській, Слобідській, Галицький шлях, Коломийській), пам’ятниками, вінками та іншими ритуальними товарами (на вулицях Слобідській, Червоноармійській, Хотинській та інших), стартовими пакетами й ваучерами поповнення рахунків мобільних телефонів (щонайменше десять місць), тортами на вулиці Комарова, потриманими речами біля ринку "Господар".

Вихід – найняти охоронців
Боротися зі стихійною торгівлею мали б дільничні міліціонери, патрульно-постова служба, районні ради, податківці, міськСЕС і управління ветеринарної медицини.

Однак реально впоратися з такою торгівлею, за словами Олексія ХОМІЦЬКОГО, начальника відділу ринків департаменту економіки, змогли спеціально найняті охоронці порядку.

– Два роки тому, коли місто Чернівці мало можливість найняти підрозділ Державної служби охорони для контролю за порядком на вулицях, стихійної торгівлі практично не було, всі пішли на ринки, – каже начальник відділу. – Тепер у бюджеті коштів немає, а періодичні рейди правоохоронців та інших служб проблеми не вирішують, цим займатися треба постійно.

Стихійні торговці категорично не хочуть торгувати на ринках, хоча місць там достатньо, а плата зовсім невелика. При цьому торгують на вулицях одні й ті ж самі – трапляється, ми складаємо по чотири-п’ять протоколів на одну людину. І скарг до нас надходить багато. Лише минулого тижня ми отримали чотири скарги з вулиці Шолом-Алейхема. Мешканці скаржаться на сміття, яке створює стихійна торгівля, і просять це явище ліквідувати. Переконаний, побороти стихійну торгівлю можна злагодженими діями усіх контролюючих органів і міліції.

"Вуличні конкуренти" б’ють по підприємництву
Вимагають ліквідувати стихійну торгівлю і легальні підприємці, які працюють на ринках. Нещодавно Рада підприємців ринків міста Чернівці ухвалила звернення до керівництва міліції, ДПІ, СЕС і управління ветмедицини із проханням припинити стихійну торгівлю.

"Стихійна торгівля прогресує, – йдеться у зверненні. – У той час, коли стихійні торговці не мають жодних необхідних документів і не сплачують платежів, податків і зборів, нам – законослухняним підприємцям – доводиться дотримуватися всіх вимог до торгівлі, оподаткування, безпеки і якості товарів. Це ставить нас в нерівні умови, створює нездорову конкуренцію, яка реалізується поза магазинами, ринками і мікроринками".

Підприємці вважають, плата за місце на ринку від 0,5 до 5 гривень є невеликою, її може сплатити кожен, і закликають правоохоронців і контролюючі органи припинити просити порушників і забезпечити правопорядок на вулицях.

Володимир ХОТИНЬ, голова Ради підприємців ринків міста Чернівці, розповів, що проблема не стільки в бабусях із кількома пляшками молока – стихійна торгівля подекуди стає досить прибутковим видом бізнесу для перекупників.

– Стихійна торгівля – це не тільки бабусі з молоком від власної корови, – каже В. Хотинь. – Їх теж треба привчати до порядку, щоб торгували на ринках. Однак є й інша категорія стихійних торговців – це насправді приватні підприємці, які не платять жодних податків чи зборів, але займаються торгівлею професійно. Є певні місця у Чернівцях, зокрема біля ринків, де просто на вулиці чи з автомобілів продають продукти не власного виробництва, а придбані на гуртовому ринку на Калинці. Така ситуація спостерігається щороку на вулиці Стасюка біля "Формаркета", особливо влітку. Чесні підприємці на ринку опиняються в невигідному становищі, бо платять податки. Їх треба захистити, а стихійну торгівлю ліквідувати добровільно-примусовим способом.
Власники крамниць і кафе, під дверима яких "отаборюються" стихійні торговці, постійно конфліктують з ними, бо ті віднаджують клієнтів.

– Ми зверталися до мерії, СЕС, але результату немає, – розповідає адміністратор ресторану "Клеопатра" Оксана КОДІЦА. – Стихійна торгівля на порозі ресторану – величезний мінус. Є ж поряд базар! Ми постійно сваримося з торговцями. Там не дотримуються санітарних норм, постійно брудно та багато сміття, яке, до речі, прибирати доводиться нам. Ми постійно змушені викликати міліцію. Правоохоронці розганяють торговців, але після від’їзді міліціонерів ті з’являються знову. На них навіть адмінпротоколів не складають. Територія ресторану повинна бути чистою та охайною. Безлад відлякує клієнтів.

І. Довгань, М. Салітра


опитування
Чи купуєте продукти на стихійних ринках?
Вержина ВЕРЕЗУБ,
медпрацівник:
– Овочі та фрукти вирощуємо самостійно. Тож на стихійному ринку, якщо і доводиться щось купувати, то це домашній сир. Та й те купую у вже добре знайомих мені жінок, які приносять свій товар до мого будинку.

Марія БЕБЕКА,
робітниця:
– Ніколи. Одного разу обпеклася – купила несвіжі продукти. З того часу уникаю таких продавців. Тим більше, товар розкладений прямісінько на землі, не відповідає жодним санітарним нормам.

Сільвія КРИВКО,
пенсіонер:
– Купую молоко на стихійних ринках. Жінки у селі добре доглядають худобу. Та й магазинне молоко не таке смачне, як домашнє. Хоч, зізнаюся, різне трапляється. Інколи заплатиш гроші, а молоко не звариться. І сваритися нікуди піти.

Степан ОСИПЧУК,
начальник цеху:
– Не купую. Такі продукти можуть містити різноманітні кишкові інфекції. Молочні та інші продукти, які продають на тротуарах, ніхто ж не перевіряє.

Віталій ВАЛАН,
приватний підприємець:
– Не купую. Всі продукти додому купує моя дружина, я не цікавився, де саме. Але, здається, купує вона їжу в магазинах.
Рейтинг:
(голосів: 1)
15-04-2010, 11:27
Коментарів 0 Переглядів 2112

загрузка...
МЗС Румунії відреагувало на спробу російських спецслужб підпалити дві школи у Чернівецькій області
У міністерстві заявили, що засуджують будь-які провокації проти навчальних закладів з румунською мовою викладання на території України
На Одещині буковинець до смерті побив товариша по чарці, який не повертав борги
Чоловік до смерті побив свого товариша, з яким розпивав спиртні напої
Популярне Коментують
• Новини
Свині не винні, опудало «пана Ніхто» і рогаті «євробляхи». Блог Мостіпаки
Про головні події тижня, що минає - у блозі Олександра Мостіпаки
загрузка...
Медичний центр "Меднеан" допоможе відчути радість руху (на правах реклами)

Медичний центр "Меднеан" – це профільна приватна клініка, яка ліцензована на відповідний вид діяльності та надає послуги з лікування захворювань хребта і суглобів, реабілітації опорно-рухового апарату, спортивної реабілітації, реабілітації після інсульту.
Робота за кордоном: переваги Europa Workintense (на правах реклами)

Суміжний кордон із Євросоюзом завжди відкривав перед закарпатцями перспективи працевлаштування та навчання в ЄС. Приваблює як благополуччя, так і зарплати, котрі в наших європейських сусідів у рази вищі...
Літній відпочинок для дітей: 5 таборів поблизу Карпат, де вашій дитині сподобається (на правах реклами)

Що може бути веселішим, ніж літо, проведене разом зі своїми однолітками у таборі відпочинку. До вашої уваги пропозиції 5 таборів літнього відпочинку для дітей
5 медичних центрів у Чернівцях з якісними діагностикою, лікуванням та профілактикою (на правах реклами)

Пропонуємо Вам 5 медичних центрів у Чернівцях, де Вас якісно обстежать, призначать відповідне лікування або профілактику виявлених захворювань.