По консультації психологів і психотерапевтів в області частіше почали звертатися безробітні, бізнесмени й вчителі.
– Щодня фіксуємо 40-50 хворих, – говорить головний лікар Чернівецької обласної психіатричної лікарні В’ячеслав КАЛУЦЬКИЙ. – Приблизно стільки ж щодня й виписується. Нині можна відзначити лише зростання кількості невротичних захворювань, що супроводжуються тривогою, легкою формою депресії. Зрозуміло, із чим це може бути пов’язане – бачите, яке сьогодні життя, який його темп?
– Для таких хворих у нас є спеціальне відділення неврозів та пограничних станів на 60 ліжок. Із цією проблемою частіше звертаються вчителі. Часто неврози виникають через сімейні негаразди, втрату роботи, проблеми з бізнесом тощо, – зауважує В’ячеслав Калуцький. – Варто відзначити й те, що й ставлення людей до лікарів-психотерапевтів та психологів змінилося. Власне, як і до нашого закладу загалом. Колись лише назва вулиці Мусоргського навіювала на людей страх. Тепер, коли людина відчуває, що в неї є певна проблема, приходить до нас на консультацію. Нині ми говоримо про те, що потрібно більше розвивати психотерапевтичну, психологічну допомогу для таких пацієнтів. У нас є психологи та психотерапевти, які працюють у трьох денних стаціонарах при диспансері – неврологічному та двох психіатричних. Ми робимо акцент на амбулаторно-поліклінічному лікуванні. Працюємо над зменшенням кількості стаціонарних ліжок й розширенням денних стаціонарів, амбулаторного прийому та психологічної допомоги.
– Ми живемо в стресогенному суспільстві, тож варто турбуватися про своє психічне здоров’я, – говорить психолог-методист Центру практичної психології та соціальної роботи міського управління освіти Наталя ГОЛОВІНА. – Сигналами неврозу в людини може бути постійне повторення одних і тих самих проблем та конфліктів. Іноді людині важко самостійно подолати цю проблему. До нас звертаються клієнти, які хочуть змінити життя на краще, бути щасливими й знайти причину своїх невдач. Для успішного результату потрібно усвідомити свою роль у конфліктах та невдачах, не заперечувати цінність обставин та не перекидати вину на інших. Варто переосмислити ситуацію, щоби не допустити її в майбутньому.
– Ми всі невротики й кожен із нас має свій варіант неврозу. В основі всіх неврозів – відчуття надлишку тривоги, страху, – зауважує Наталя Головіна. – Загострення неврозу може виявлятися в стресових ситуаціях професійного та соціального характеру. Неврози – це насамперед існування внутрішнього конфлікту особистості.
– Іноді неврози пов’язані із професійними стресами, створюється так званий синдром професійного вигорання. Реакція на професійні стреси виникає в тих, хто багато енергії витрачає на спілкування з людьми. Це стосується таких професій, як лікарі, психологи, психотерапевти, журналісти, керівники різного профілю й насамперед – учителі, – говорить Н. Головіна. – На жаль, учителі не так часто до нас звертаються. У цьому винен стереотип про зразковість та "ідеальність" людей, які мають таку професію. Учителі – одні з найважчих наших клієнтів. Часто вони хочуть щось змінити, та не завжди можуть визнати свою "неідеальність".
– Якщо ви відчуваєте, що професія перестає приносити вам задоволення, і вам байдужі результати вашої роботи – замисліться над тим, що потрібно шукати себе в чомусь іншому, – каже Н. Головіна. – Бо таким своїм станом ви можете інфікувати людей, які вас оточують. Спробуйте самі собі допомогти.
Антоніна Бабчук
