Килимки у ванній кімнаті "пом’якшують" холодний ефект керамічної плитки. Але, на відміну від декоративного покриття в інших кімнатах, тут килимки мають і функціональну мету – підлога у ванній залишається сухою.
– Якщо після душу ви стаєте мокрими ногами на підлогу, можна посковзнутися і впасти, – пояснює Ірина КОЛОМІЄЦЬ, продавець на Калинівському ринку. – Крім того, взимку ставати на м’який килимок комфортніше, ніж на холодну плитку.
Оскільки у ванній кімнаті підвищений рівень вологи, то й вимоги для декоративного покриття особливі – матеріал повинен витримувати і вологу, і перепади температури.
Найчастіше в Чернівцях можна знайти текстильні килимки, гумові і зі спіненого полівінілхлориду. Вартість найпростіших – 30-40 гривень. Зі спіненого ПВХ – 35 гривень за погонний метр. Бувають і у вигляді, наприклад, стопи ноги, дельфіна, плями тощо.
Також килимки для ванної кімнати виготовляють із натуральних матеріалів: бамбуку, вовни, бавовни. Це дуже гарні, але менш розповсюджені речі. Таке покриття дороге, вередливе щодо догляду і погано переносить високий рівень вологи. Тому потрібно стежити, щоби підлога під килимками не була мокрою.
– Килимки з великим ворсом – дуже приємні для ніг і гарні, але недовговічні. Волога їх нищить. Прогумовані з дірочками – практичніші, не вбирають вологу, швидко сохнуть і тому доглядати за ними легко. Крім того, вони менше ковзаються на плитці, – зауважує продавець.
Ворсисті синтетичні килимки можуть мати різну основу, але краще, якщо вона буде з водонепроникного матеріалу, наприклад, прогумована, силіконова.
Покриття з коротким ворсом можна просто пропилососити, а з довгим доведеться чистити вручну.
Акрилові килимки навіть перуть у пральній машинці, вони не деформуються і не втрачають колір. Під час прання потрібно обрати режим максимального наповнення водою і температуру 30 градусів. Для прання використовують пральний порошок. А ось кондиціонери не рекомендують.
