Село Хрещатик на Заставнівщині, що розташоване на крутих схилах Дністра, відоме в Німеччині. Адже німці облюбували його для проживання й відпочинку.
Iноземці вже викупили чотири будинки
– Це сталося декілька років тому, – розповідає Марія Косоловська, сільський голова Хрещатика. – Наша односельчанка Марія Барабаш, не маючи роботи (на утриманні в неї було троє дочок, а із чоловіком життя не склалося), поїхала на заробітки до Німеччини. Її там двічі затримували як нелегалку. Юридичні послуги жінці надавав юрист Бодо Фельтер. Таке спілкування закінчилося весіллям. Бодо удочерив дівчат нашої землячки. Він навіть шлюб взяв у нашій сільській церкві. Але ще до цього Марія Барабаш купила у своєї тітки будинок у центрі села, привела його до пуття. Однак Бодо вирішив придбати ще одну хату – на березі Дністра, де гарні краєвиди. Ціни теж доступні – від трьох до п’яти тисяч євро. Адже будинки не нові, деякі треба розбирати й ремонтувати. Нині в селі проживає понад тисяча мешканців, нараховується 302 двори, 16 будинків пустують. Іноземці ж викупили чотири будинки.
За словами Марії Степанівни, Бодо Фельтер розповів про Буковину своїм друзям, які теж виявили бажання приїхати в село над Дністром. Один із них – Рене Хейдейманн – теж придбав собі тут хату, на місці якої нині стоїть добротний будинок на березі Дністра.
Німці приїжджають відпочивати
на тиждень-два
– Збудував цей будинок наш сільський депутат Григорій Білокрилий, майстер на всі руки, який раніше працював у Німеччині на заробітках, – продовжує Марія Косоловська. – Він володіє німецькою мовою, тому йому легше спілкуватися з іноземцями. Разом із дружиною Тетяною вони й доглядають за будинком Рене, бо німці приїжджають сюди відпочивати на тиждень-два влітку чи взимку: нещодавно були на Різдво. Хейдейманн вразив мене педантичністю – він не лише юридично оформив купівлю-продаж будинку, а й отримав державний акт на присадибну ділянку, чого не скажеш про багатьох наших односельчан. Купив будинок на Говдах (так називається придністровська частина села) ще один приятель Фельтера – на прізвище Мюллер. Але юридично він ще не встиг оформити покупку.
Як розповідає Марія Степанівна, німці із дружинами приїжджають до Хрещатика на бусиках, а мешкають вони в Берліні.
Ходять німці й у гості до селян, на весілля. Торік, наприклад, виходила заміж племінниця Марії Фельтер: іноземці, крім подарунка, давали й гроші.
Найбільше люблять наші вареники та печиво
– У нас сімейна пара дарує гроші вкупі, а німецька – кожен окремо, як правило, це по 50 євро, – каже Марія Степанівна. – Дуже дивувалися, що в нас весілля справляють із розмахом. Найбільше люблять наші вареники та печиво, яке готують із натуральних продуктів. Марія та Бодо – мої свати, адже мій син Богдан одружився з їхньою дочкою Ольгою – зараз маємо із чоловіком онука й внучку. Бодо вельми дивувався, як це бургомістр, займаючи державну посаду, встигає ще й город порати й утримувати живність. А ще подарував мені книгу про державний устрій Німеччини. До речі, наші німці роблять і благодійну справу: коли би не приїхали до села, завжди щось привозять для незабезпечених – то одяг, то візки для інвалідів. Ми дуже задоволені таким добросусідством і сподіваємося, що іноземців у Хрещатику ще побільшає.
Василь Гринюк
