Надія БІЛОУС закінчила філологічний факультет Чернівецького національного університету з дипломом спеціаліста. Дівчина не шкодує, що не стала магістром. Коли влаштовувалася у школу вчителькою української мови та літератури, освітньо-кваліфікаційний рівень не мав жодного значення.
– Ніхто мене навіть не запитував, магістр я чи спеціаліст, – зізнається Надія. – Має значення наявність вищої освіти, а не колір диплома.
А ось працівник обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Оксана ВІВСЯННИК переконана: до магістра ставляться з більшою повагою, ніж до спеціаліста.
– Важко сказати, чи вплинув мій диплом магістра на рішення роботодавців взяти мене на роботу, – розмірковує Оксана. – Диплом магістра не гарантує високої посади чи вищої зарплатні. Хоча ставляться до магістрів з більшою повагою.

"Не завжди колір диплома
є гарантією знань"
Самі ж роботодавці стверджують: у працівниках цінують не стільки диплом, скільки знання, професійні навички та особистісні риси.
– У нас працюють як магістри, так і спеціалісти, – розповідає директор Центру іноземних мов "ASAP" Зоя НІСІЧЕНКО. – Звісно, ми хочемо брати на роботу лише найкращих працівників, а магістрів вважають найкращими студентами на курсі. Проте на практиці це не завжди так, часто спеціалісти демонструють кращі знання. Під час прийому на роботу ми для всіх проводимо співбесіду, де й відбираємо майбутніх працівників. Часто найкращими знаннями володіють студенти, які навчалися за держзамовленням.
Щоби влаштуватися на роботу до міської ради, диплом магістра також не обов’язковий.
– Важливо, щоби в кандидата на посаду була вища освіта та стаж державної служби або роботи в органах місцевого самоврядування, – пояснює начальник відділу з питань кадрової роботи міськради Ігор ДЖИРМА. – Вважаю, що з нашою освітою різниці між магістром та спеціалістом немає. Найчастіше конкурсний відбір на роботу до міськради проходять спеціалісти з червоними дипломами.
– На більшість неробітничих професій потрібні працівники з базовою або повною вищою освітою, – зазначає працівник кадрового агентства "Персонал" Світлана ТАТАРЕНКО. – Про освітньо-кваліфікаційний рівень йдеться вкрай рідко. Зазвичай для роботодавця визначальним стає не диплом, а особистісні риси людини: чи вміє вона швидко та якісно працювати, чи має творчий потенціал…
Проте є сфери, в яких без диплома магістра не обійтися. Зокрема лише магістр має право розпочинати кар’єру науковця.
– Як магістр я можу проводити семінарські заняття і, відповідно, отримувати певну зарплатню, – розповідає асистент кафедри української літератури філологічного факультету Чернівецького національного університету Павло ІВОНЧАК. – Також я прикріплений при кафедрі здобувачем. У майбутньому, якщо пощастить, вступлю до аспірантури. Без диплома магістра це було б неможливо.

Дипломи спеціалістів невдовзі можуть скасувати
Проте цілком можливо, що незабаром терміна "спеціаліст" не буде. Існуватимуть лише три освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти: молодший спеціаліст, бакалавр та магістр. Раніше видані дипломи спеціаліста можна буде обміняти на дипломи магістра. Таку нову редакцію Закону "Про вищу освіту" розроблено Міністерством освіти і науки.
У червні 2008 року проект пройшов громадське обговорення, а 23 вересня 2009 року його підтримав Кабінет Міністрів.
За словами першого проректора Чернівецького національного університету Романа ПЕТРИШИНА, законопроект можуть затвердити з наступного навчального року.
– З одного боку, несправедливо, що дипломи спеціалістів прирівняють до дипломів магістрів, – коментує ситуацію проректор. – Але, з іншого боку, я, наприклад, навчався за часів, коли ще не було освітньо-кваліфікаційного рівня "магістр". Тому хоч і був відмінником, але отримав диплом спеціаліста. І таких людей чимало.
Зараз у Чернівецькому національному університеті на магістра потрібно навчатися п’ять років, а, наприклад, у Києво-Могилянській академії – шість. 
Галина МАРКІВ