Роботою моделі на життя на рівні області не заробиш. Як стверджують чернівецькі моделі та керівники модельних агенцій, подіум – це додатковий заробіток.
Портфоліо коштує 500 євро
– У Чернівцях заробити професією моделі дуже складно, майже неможливо, – зазначила директор дитячої модельної агенції "Step by Step" Ірина КОЦУР. – Навпаки, для того, щоби потрапити на обкладинки престижних журналів, моделі ще й доплачують. Тому, щоби "розкрутитися", потрібно мати або багато грошей, або зв’язки. У модельному бізнесі, як і в будь-якому іншому, спочатку треба вкласти кошти у справу, тобто у модель. Навіть у столиці дуже складно пробитися без грошей чи зв’язків.
– Інколи наших моделей запрошують для реклами якихось товарів, – розповідає директор школи модельного центру Ольги Добрянської Олена БИЧЕНКО. – За це їм платять, але, на жаль, не за європейськими розцінками. При цьому певні відсотки з цієї оплати йдуть нашій агенції. Це зазначено у кон­трак­тах, які ми укладаємо з моделями, приймаючи їх на роботу. Також певну суму – від 30 доларів – моделі можуть заробити на показах одягу. Наприклад, наша модель Інгрід "Міс Буковини-2003" влітку працювала два місяці на показах у Китаї. Щоправда, грошей вона за це не заробила, але безкоштовно побувала за кордоном. А ось юну модель Ірину Ткач запросили на роботу до модельної агенції у Франції. Проте їй двічі не відкрили візу, злякалися, що молода вродлива дівчина назад не повернеться.
– Справді, щоби пробитися в модельному шоу-бізнесі, потріб­ні зв’язки та чималі гроші, – каже Олена Миколаївна. – Адже треба оплатити навчання в модельній школі, зробити портфоліо (приблизно 500 євро). Крім того, потрібно мати "сумку моделі", у якій все необхідне для догляду за собою: білизна, взуття, косметика тощо, а також закордонний паспорт. Ці витрати становитимуть приблизно три-чотири тисячі гривень. І для початку варто десь "засвітитися", заплативши за це. Наприклад, зараз готують до видання всеукраїнський каталог із фотографіями моделей, який роздаватимуть в Україні великим фірмам, організаціям, рек­ламним агенціям. За розміщення в каталозі свого фото (залежно від розміру) моделі мають заплатити від 100 до 200 євро.
На кастинги треба одягатися так,
як просять замовники
– Важко сказати, за якими саме критеріями роботодавці обирають моделей для реклами, – продовжує Олена Биченко. – Іноді ми самі дивуємося їхньому вибору. Можуть обрати дівчину низького зросту з фігурою, що не відповідає параметрам, але з вродливим обличчям. Єдине, що можу порадити моделям – це прислухатися до вказівок роботодавця. Бо іноді буває так: дівчат просять прийти на кастинг у міні-спідниці, з розплетеним волоссям, без макіяжу. А вони приходять у джинсах та розфарбовані. Тоді роботодавці просять дівчину змити косметику, і вона після вмивання виходить із червоними очима – її вигляд зіпсовано. Також моделям завжди потрібно виглядати охайно: навіть без макіяжу шкіра повинна бути чистою та свіжою, волосся та нігті доглянутими. Дуже раджу не фарбувати волосся, натуральність завжди надзвичайно цінують у модельному бізнесі. Модель із коротким волоссям має менше можливостей. Наприклад, для показу вечірніх суконь зазвичай потрібні дівчата з довгим волоссям.
– Досвід навчання в модельній школі ніколи дівчатам та хлопцям не завадить. Нещодавно одній із наших учениць – Вероніці Залевській – дуже по­щастило. Після перемоги на кастингу їй запропонували роботу на державному телебаченні, – з гордістю каже директор школи.
"Для мене робота моделлю – це хобі", – зізнається вихованка модельного центру Ольги Добрянської Софія-Регіна ПОДЖИНСЬКА. 18-річна дівчина вже стала володаркою титулів "Міс Чернівці-2007", "Юна міс Буковини-2003", "Міні-міс Буковини-2001", "Міні-модель України-2001".
– Майже для всіх дівчат робота моделлю є додатковою, навіть у Києві, – розповідає Софія-Регіна. – Наприклад, я у модельному світі вже дев’ять років. За цей час витратила на своє захоплення значно більше, ніж заробила. Беру участь лише в показах, рекламувати нічого не люблю. А покази бувають доcить рідко, і за них отримуємо менше сотні гривень. Нас часто запрошують на різноманітні міські заходи, але за них нічого не платять. Тому основна моя професія – дизайн одягу. Я маю вже чимало здобут­ків у цьому напрямку. А в роботі моделлю мені подобається, що часто впізнають на вулиці, навіть просять автограф. І, звісно, хлоп­ці звертають більше уваги. 
Галина МАРКІВ