Олена та Юрій кажуть, що секрет успішної сім’ї простий – триматися разом, любити та підтримувати одне одного. Своїх синів – Максима, Олега та Артема – вони виховують у любові та повазі до ближнього.
– У нашій сім’ї є одне непорушне правило – не обманювати, – каже пані Олена. – Даю синам настанову: один раз обманете – ні я, ні люди не будуть вам довіряти.
– Мої сини знають: перші друзі для них – це мама і тато. Ми завжди їх підтримаємо та дамо пораду, – говорить пані Олена. – Якщо потрібно, то допоможемо у всьому. У нас немає таємниць одне від одного. Завжди знаходимо можливість відкласти дорослі проблеми та приділити час дітям.
– Діти наслідують батьків у всьому. Тому я затята противниця жорсткого виховання, – продовжує Олена. – Биття – це слабкість. Насильство до дітей застосовує, як на мене, лише та людина, яка не може ні переконати дитину, ні домовитися з нею. Це не метод виховання, а відображення на дитині батьківської злості.
"Хочу домогтися свого – вигадую гру"
– Своїх синів ні до чого не змушую, – продовжує Олена Рудей. – Коли хочу, щоб вони прибрали у своїй кімнаті, вигадую для них якусь цікаву гру. Можемо гратися наввипередки, хто перший за собою прибере іграшки. Після обов’язково їм кажу, які вони в мене дорослі, охайні та чемні. Якщо любиш дитину, особливі методики шукати і застосовувати не потрібно. У мене троє синів, до кожного потрібно знайти свій підхід – вони ж і за темпераментом зовсім різні. З кимось потрібно говорити суворо, когось зайвий раз похвалити і погладити по голівці. Головне – ніколи не ображати і не принижувати дитину.
Підходи до виховання у батьків повинні бути спільні
– У дитини повинні бути й певні обмеження. Коли вона провиниться, говорити з нею треба по-серйозному. Тільки не кричати. Просто доводиться попереджати дитину, що через певний поганий вчинок доведеться відкласти купівлю бажаної іграшки чи речі. Також забороняю на певний час грати в комп’ютерні ігри.
Підходи до виховання у батьків повинні бути спільні. Подружжя запевняє, що звинувачувати одне одного при дітях – це підривати свій батьківський авторитет.
– У нас мама і тато найкращі в світі, – каже старший син Максим. – Вечері, коли тато повертається з роботи, ми разом малюємо, ліпимо з пластиліну або ж складаємо пазли. А перед святами з татом або мамою готуємо одне одному подарунки-сюрпризи. Мені дуже пощастило з батьками.
– Свого життя без дітей ніколи не уявляла, – продовжує багатодітна матір. – Завжди хвилююся, коли сини не поруч. Хочу, щоб вони виросли справжніми чоловіками.
– Щоб діти належно розвивалися, записали їх на різноманітні гуртки, – каже батько Юрій. – Вулиця нічого хорошого дітям не дасть. Гуртки та секції для дитини – це насамперед спілкування та відпочинок. А ще – нові друзі та нові захоплення. Наш первісток Максим вже близько чотирьох років займається у клубі спортивно-бального танцю "Ритм". Вже й здобутки у танцях має – 10 медалей. Максим став більш розкутим, легко спілкується з людьми, не боїться сцени. Максим та Олег також відвідують гурток дизайну і ходять на футбол. Найменшому Артему три роки. Настане час – запишемо і його в гурток дизайну. Там діти добре розвивають свої творчі здібності.
Сини залюбки поспішають на гуртки.
Антоніна БАБЧУК
Коментар
Альона ГОЛОВІНА, практикуючий психолог:
– Батькам важливо узгодити між собою, якими методами вони збираються виховувати свою дитину. У вихованні слід дотримуватися золотої середини. Висунувши дитині певні заборони, потрібно стійко та вимогливо відстоювати свою позицію та не відступати від принципів.
У ранньому дитячому віці краще просто переключити увагу дитини. Щодо фізичного покарання, то з ним потрібно бути особливо обережними. Гнів та злість на дитину батьки виливають, коли відчувають власну безпо-
радність. Потрібно збагнути причини своєї злості та намагатися не бути агресивними та роздратованими з дитиною. Окрім того, слід взяти до уваги, що чим жорсткішим буде дитинство маленької людини, тим яскравішим та агресивнішим буде її підлітковий період.
Якщо виховувати дитину шантажем, насиллям та залякуванням, такі основи особистості ми в дитині і закладаємо. Діти копіюють батьків повною мірою і з часом так само чинитимуть. Важливо поважати свою дитину. Не думайте, що є ідеальні батьки. Кожному з нас щось може вдаватися, а щось – ні. У дітей є безмежне щастя та любов, тому як не поводилися б із ними батьки, вони все одно любитимуть їх.
Найбезпорадніший варіант виховання – це істерика. Краще за все знайдіть у будинку або квартирі окреме, світле місце для дитини. Як метод покарання посадіть у це місце дитину. Через кілька хвилин підійдіть до малюка, присядьте, щоб бути з ним на рівні. Поясніть дитині, чому її покарано. Дитина обов’язково зрозуміє, у чому її провина. Той, хто покарав дитину, першим повинен до неї підійти та пояснити, за що покарав.
