13 вересня 1970 рік. Чернівці, Театральна площа. Погожий сонячний день.
Між лавицями й трояндовими клумбами відбуваються зйомки телепередачі "Камертон доброго настрою". Це був історичний момент, який змінив не лише розвиток сучасної української музики, а й культури загалом.
Саме тут у прямому ефірі лунають легендарні "Червона рута" та "Водограй" у виконанні Володимира Івасюка та Олени Кузнєцової, пише molbuk.ua.
Як зазначає виконувачка обов’язків директора Чернівецького обласного меморіального музею Володимира Івасюка Наталія Мороз, цікавим був момент, що звук і відео записувалися окремо. Звук писали вночі, адже на вулиці було тихо і не гамірно. І, за спогадами самої Олени Кузнєцової, її практично розбудили, щоб запросити на телебачення.
Тоді вірили у більший потенціал "Водограю", але саме "Червона рута" стала так званим ліричним гімном України.
"Червона рута" відгукнулася кожному українцеві. Її співають і коли добре, і коли погано. Її співали на Майдані, в окопах та сховищах. Чуємо її на Олімпійських іграх, стадіонах, футбольних матчах...", – зазначила керівниця музею.
Текст "Червоної рути", підписаний Володимиром Івасюком
Тоді Кузнєцова згадувала: "Водограй" записали одразу, а "Червону руту" – не вдавалося. Зробили аж 12 дублів. Але Василь Стріхович і Василь Селезінка були вимогливими.
"А вже на Театральній площі, як тільки почалися зйомки, зібралася неймовірна кількість людей. Утворився натовп, зупинявся транспорт. Усім було цікаво, що відбувається, адже це була непересічна подія для міста", – розповідає пані Наталія.
Сестра Володимира Івасюка Галина пригадувала, що не знала, куди йти дивитися: на площу чи по телевізору. Врешті вибрала останній варіант. А от батько, Михайло Григорович, залишився на площі.
"Коли вони з Володею прийшли додому, всі вітали сина. Саме з того часу Івасюк почав набирати популярності. Йому надходило надзвичайно багато листів. Володимира називали різними іменами, десь взагалі без них, проте вони знаходили свого адресата.
Просили слова, просили написати й відправити тексти. Тут же, звичайно, з’явилися й ті поети, які хотіли б співпрацювати з ним як із композитором. Усе це дало поштовх для того, щоб наступного року знімався фільм "Червона рута". Там теж звучали пісні Івасюка, і він сам з’явився в епізодичних ролях", – каже пані Наталія.
Так, у досить молодому віці Володимир Івасюк сягнув шаленої популярності. Звісно, в цей час з’явилося й багато заздрісників, адже музикант отримував справді хороші гонорари.
З часом він зрозумів, що потрібно мати ще й освіту композитора, щоб бути професійним, а не самодіяльним. Тому не зупинявся – продовжував працювати.
Помітним поштовхом у його творчості став фестиваль "Червона рута" 1989 року.
Сьогодні ж легендарна "Червона рута" відзначає 55-річчя. Це пісня, яка стала не просто хітом, а символом української культури.
Фестиваль "Червона рута", 1989 рік
Читайте також: "Кожен знаходить тут щось своє": музею Івасюка – 30 років
Нагадаємо, що сьогодні о 17:00 на Театральній площі відбудеться театралізована реконструкція першого виконання "Водограю" та "Червоної рути". Після буде концерт, так званий "Камертон довго настрою" через 55 років.
Крім того, у Чернівецькому краєзнавчому музеї зараз діє виставка особистих речей Івасюка. Серед унікальних експонатів - стіл, рукописи та особисті світлини композитора.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
