Зараз багато молодих сімей, не маючи змоги придбати житло, живуть разом із батьками. Це часто призводить до проблем і навіть розлучень. Як вжитися молодятам із родичами?
– Уже три роки ми живемо разом із батьками чоловіка. Але дуже мріємо мати власне житло і жити окремо, – зізналася 25-річна Оксана. – Винаймати квартиру поки що не можемо, бо заробляємо мало. Андрій – єдиний син у сім’ї, тому батьки й досі вважають його маленьким хлопчиком і намагаються все вирішувати за нього. Його маму дратує все, що я роблю. Навіть дітей не можемо завести, бо свекруха вважає, що ще зарано. Ми не можемо запросити до себе друзів, бо це нервує свекра. Не знаю, чи довго так витримаю.
– Ми з чоловіком розлучилися через те, що не мали власного житла, – заявила 28-річна Тетяна. – Сашко не хотів жити з моїми батьками, а я – з його. Три роки ми переходили від його сім’ї до моєї – і навпаки. Це був просто жах! Здавалося, що живемо на вокзалі. Через рік такого життя чоловік подав на розлучення. А я залишилася з дитиною у квартирі своїх батьків.
Ольга з Сергієм та двома синами зараз мають власне житло. Та до цього тривалий період проживали разом із батьками Ольги. "Сергій досить добре ладнав із моїми родичами, зате в мене постійно виникали труднощі, – розповіла молода жінка. – Батьки втручалися у мої стосунки з дітьми, вважаючи, що я не так їх виховую. Мама дуже любить порядок, тому доводилося своєчасно мити посуд і прибирати за синами. Тепер можемо довше поспати у вихідні, посуд помити наступного дня, прибирати – раз на тиждень".
Надія БУДНА
КОМЕНТАР
Оксана РОГОЗИНСЬКА,
психолог Центру практичної психології і соціальної роботи міського управління освіти, сімейний консультант:
– Однозначної відповіді на запитання "Чи варто молодій сім’ї жити разом із батьками?" не існує. Все залежить від того, які стосунки існують між цими людьми.
Причини виникнення конфліктів з батьками можуть бути найрізноманітнішими. Найчастіше – це особиста неприязнь матері до обранця (обраниці) своєї дитини, різні вікові цінності, різні погляди на ведення господарства і виховання дітей, побутові незручності тощо.
Для того, щоби процес перебудови відбувався не так болісно, важливо обговорити основні питання організації побуту та виробити певні правила:
харчування – разом чи окремо харчуватимуться сім’ї, хто відповідатиме за постачання продуктів, хто готуватиме їжу, хто митиме посуд;
прибирання – хто прибиратиме місця загального користування (ванну, кухню, коридор), виноситиме сміття;
як кожна сім’я може обмежити особистий простір (коли можна і коли не слід заходити в кімнату одне до одного);
фінанси – хто оплачуватиме квартирні послуги тощо.
Можливість домовитися про основні побутові питання – перший крок до встановлення партнерських стосунків між двома частинами однієї родини.
Крім того, батькам слід усвідомлювати, що молоді вже у змозі приймати необхідні рішення самостійно, а дітям варто поважати досвід і мудрість батьків.
