Бандера відчував, що його вб’ють

Сьогодні виповнюється 50 років, як в Мюнхені загинув Провідник ОУН Степан Бандера. Він відчував, що його вб’ють.
Про жертву
Коли Бандеру обрали Провідником ОУН, він заявив побратимам: "Приймаю від вас цей смертний вирок!" Декілька замахів на життя Бандери розкрила його служба безпеки. Однак КДБ вдалося знайти агента, який зумів виконати нелегке завдання, адже портрета 50-річного керівника ОУН не було. Степан Бандера мешкав у Мюнхені на Крайтмаєрштрасе, 7, під прізвищем Степана Попеля – філолога й шахіста. Навіть діти, читаючи про Бандеру, не знали, що то їхній батько.
У четвер, останній день свого життя, Степан поїхав автомашиною на ринок, де купив овочі, і подався додому. Охорони не брав. Мав під правою пахвою кобуру з пістолетом. Тримаючи в руках пакет із помідорами, почав відчиняти двері. У цей час сходами із другого поверху спускався агент КДБ Сташинський. Бандера не міг швидко відчинити двері, тому убивця запропонував: "Вам допомогти?" "Ні, не треба", – відповів Бандера і глянув на співрозмовника. Той витягнув із кишені ручку, бризнув жертві в обличчя якусь рідину і прожогом кинувся надвір. Убивця пізніше довідався, що Бандера мертвий. Соратники провідника відразу здогадалися, чиїх рук це вбивство. Чого не скажеш про німецьку поліцію й лікарів. Вважають, що якби не добровільна здача німецьким правоохоронцям Богдана Сташинського, то причину смерті Бандери світ так би й не довідався.
Чимало дослідників вважають, що вбивати Степана Бандеру тоді не було особливої необхідності, бо УПА розгромили, а тисячі її борців загинули чи сиділи в Сибіру. Хоча тривала холодна війна, а Бандера на всю Європу заявив, що Росію треба розчленувати на маленькі держави. Такого противника слід було знищити, що й було зроблено.
Про вбивцю
Богдан Сташинський за виконання завдання отримав орден Бойового Червоного Прапора. Сестри вбивці були активними учасниками ОУН-УПА, а його завербували органи держбезпеки, коли він їхав у потягу "зайцем" – пригрозили, що репресують родину. Сташинський закінчив спецшколу КДБ у Києві, вільно володів німецькою та польською мовами, мав приємну зовнішність та манери, чим пізніше й зачарував німецьких суддів. Одружився з німкенею Інге Поль, але мусив жити з нею в Москві. Тій не сподобалося в СРСР і жінка повернулася до Німеччини. Там навесні 1961 року в неї народився син, який невдовзі помер. Сташинському дозволили поїхати на похорон, але за день до поховання він із дружиною втік до Західного Берліна. Тут Сташинський здався властям, його судили за два вбивства – одного з активістів ОУН Ребета й Степана Бандери. Дали вісім років. Відсидів він чотири й зник. Начебто йому допомогли перебратися до США чи Африки.
Василь ГРИНЮК