Після уроків – хто на танці, хто до комп’ютерки

Після уроків, закинувши рюкзак на плечі, учні йдуть... А ось куди – ми і з’ясовували...
Вже о 13.30 в одному з комп’ютерних залів у центрі міста починають з’являтися школярі. Платять адміністратору кілька гривень і просять увімкнути їм комп’ютери на півгодини або годину.
"За домашнім комп’ютером
не так цікаво"
Дев’ятикласниця Софія та десятикласниця Аліна разом щось шукають в Інтернеті.
– Навідуюся до комп’ютерки приблизно двічі на тиждень, – каже Софія. – Шукаю потрібну для уроків інформацію на пошукових сайтах. Також люблю пограти з подругою в гонки. Bдома є комп’ютер, але немає Інтернету.
– Вдома комп’ютер зламався, тож я прийшла сюди, – пояснює Аліна. – За комп’ютером можу провести годину-дві. Переважно сиджу на сайті "в контакті", граюся.
Заради "контакту" приходить до комп’ютерки і семикласник Дмитро.
– Буваю у клубі раз на тиждень, – каже хлопець. – Cиджу годину. Граю в ігри "Щасливий фермер", "Вуличні банди". Вдома є комп’ютер, але там нецікаво. А ще займаюся карате.
На фігурне катання приїжджають з інших міст
Чимало школярів відвідують музичні школи та різноманітні гуртки. Одним із найпопулярніших позашкільних захоплень, особливо серед дівчат, є, звісно ж, танці. У танцювальній залі Центрального палацу культури після обіду не менше двадцяти юних танцівниць віком від п’яти до 15 років.
Нова розвага для дівчат у Чернівцях – фігурне катання. Двічі на тиждень їх у Льодовому майданчику навчають тонкощів цього граційного спорту. Коли ми сюди завітали, дві тренерки (які приїхали з Києва) демонстрували реверанс на ковзанах.
П’ятикласницю Валентину на заняття з фігурного катання батьки привозять зі Снятина.
– Мені дуже подобається кататися! – запевняє Валя. – Навіть маю власні ковзани – сестра подарувала. Мама не в захваті від мого захоплення, бо доводиться двічі-тричі на тиждень привозити мене до Чернівців.
"З одного тренування біжу на інше"
– Я ходжу на додаткові уроки англійської, тренування з карате та футболу, – розповідає восьмикласник Юра. – Колись ще займався панкратіоном, але через нестачу часу покинув. Футбол і карате – в одні і ті самі дні, тож я з одного тренування відразу біжу на інше.
А в сільських дітей розваг значно менше, ніж у їхніх ровесників з міста. Їх після занять можна зустріти на полі – допомагають батькам. Дехто доглядає за молодшими братиками і сестричками. У селі Васловівці на Заставнівщині третьокласниця Надя катає у візку однорічного братика. Їй допомагає племінниця – семирічна Іра.
– Після школи виконую домашні завдання і йду бавити братика, – каже Надя. – Також допомагаю батькам: мию посуд, сапаю на городі. Відвідую і гурток – танцювальний. Інших у нас немає.
Галина МАРКІВ