Покупатися у славнозвісних солоних озерах туристи з усієї України з’їжджаються до селища Солотвино. Відпочинок на цьому унікальному курорті не поступається морському. Окрім купання і традиційних розваг, приїжджі мають нагоду оздоровитися.
Чернівчани Інна та Василь уже два роки їздять у Солотвино. Тижневого відпочинку вистачає, щоби оздоровитися на цілий рік.
– Минулого року ціни були значно нижчі, – розповідає Інна. – Можна було легко знайти кімнату в приватному будинку за 30 гривень, а тепер – щонайменше за 70. Проте озеро та пляж цьогоріч стали чистішими.
Навколо озера є кілька десятків туристичних баз та міні-готелів. Комфортність проживання у них, звісно, залежить від вартості. Так, одномісна кімната класу "люкс" коштує від 250 гривень. У вартість входить додатковий сервіс – паркування під наглядом охорони, користування гамаками, лежаками та піччю-мангалом, що розташовані на подвір'ї бази. Можна винайняти кімнату і в приватному секторі – від 40 гривень із людини. Найдешевше жити у наметах на території туристичних баз. Це коштує 15 гривень за добу.
Відпочивати можна на безкоштовному пляжі. А можна – на пляжах туристичних баз. Вхід туди коштує від 3 до 10 гривень з особи. Проте є можливість купатися у басейні з очищеною водою з солоних озер, а також скористатися душем.
Окрема тема – це лікувальні можливості Солотвино. Вода солоних озер прирівнюється за своїм хімічним складом та якістю до вод Мертвого моря.
– Вода в озері настільки насичена сіллю, що після купання на шкірі залишається біла дрібненька сіль! – каже Інна. – Завдяки цьому купання допомагає при багатьох недугах. Водою можна лікувати навіть хронічний нежить – після полоскання носоглотки відчуваєш таку легкість дихання.
Лікувальні грязі – ще одна перевага солоних озер. Глину з не дуже приємним запахом синьо-чорного кольору видобувають із глибини 35 метрів. Її багато підприємливих людей продають у баночках. Проте досвічені відпочивальники самі у певних місцях дістають її з-під землі.
– Глиною добре лікувати суглоби, – радить Інна. – Намастити хворі місця і залишити на 20 хвилин. Потім треба змити солоною водою – бо глина дуже масна, її звичайною водою не так просто змити. А далі можна сполоснутися прісною водою. Особисто я мастила глиною навіть обличчя – шкіра після цього була неймовірно гладенька!
У Солотвино для дітей є чимало розваг – каруселі, надувні атракціони. Наприклад, катання на машинках коштує 25 гривень. Для дорослих, окрім барів та ресторанів, діють тенісні корти, боулінг, дискотеки. Півгодини гри в теніс коштують 10 гривень.
Єдиною проблемою, як і у всіх місцях підвищеного туристичного попиту, є високі ціни на продукти харчування.
– Пляшка звичайної води коштує шість гривень! – каже Інна. – Це в магазині, а на пляжі ціни взагалі космічні!
Тому дехто привозить продукти з дому. У будиночках є газові плити, тож готувати їсти можна самостійно, а можна харчуватися в ресторані. Таких закладів у селищі чимало. Вони пропонують страви і європейської, і румунської кухонь. Вечеря у середньому обходиться у 100 гривень.
Анастасія СІМАШОВА
про курорт
Навіть узимку вода +17 °С
Перше озеро у селищі Солотвино з'явилося кілька десятків років тому на місці шахти Кунікунда, яка відпрацювала свій ресурс ще минулого століття. Глибина озера сягає восьми метрів. Берег і дно його вкриті шаром лікувальної грязі синьо-чорного кольору. Упродовж року температура води не опускається нижче +17 °С. За своїми лікувальними властивостями ропа солоних озер курортної зони "Солотвино" аналогічна до ропи Мертвого моря. Вода корисна для лікування хвороб нервової системи, радикулітів, плевритів, артритів, захворювань шкіри.
Крім знаменитих озер, у Солотвино є ще і не менш відомі соляні шахти. Туди з'їжджаються лікуватися від астми, туберкульозу й інших захворювань дихальних шляхів.
ЯК ДОЇХАТИ:
поїздом Ужгородського напрямку до Мукачева, звідти автобусом до Солотвино;
автомобілем – через Рахів або Мукачеве до Солотвино.
ВАРТО ВІДВІДАТИ:
музей історії солекопалень;
Городище (ІІ-І ст. до н.е.);
стару солекопальню епохи Римської імперії (І-ІІ ст);
вихід кам'яної солі на поверхню, солоне озеро "Кунігунда" – аналог
Мертвого моря.
